Переписна місцевість

Переписна місцевість (англ. census-designated place, CDP) — місцевість у США, що визначається Бюро перепису населення виключно для перепису населення, яке мешкає поза межами адміністративних населених пунктів або у місцях, де немає ніякого місцевого самоврядування. Такі поселення не мають визначеного правового статусу і в них немає уповноважених (виборних) осіб, на відміну від населених пунктів, межі яких затверджено юридично (за законами штату, де вони розташовані) і у яких є місцева адміністрація^[1].

Ці так звані «окремі громади» (англ. unincorporated community) розташовані на території штатів США і їх не слід плутати з «неінкорпорованими» територіями США (англ. Unincorporated territories of the United States) такими, як Гуам, Пуерто-Рико, Американське Самоа та ін., що взагалі не входять до складу штатів.

Історія

Бюро перепису населення почало враховувати окремі громади починаючи з 1850 року. Проте в переписі 1890 року бюро не робило розмежувань щодо юридичного статусу, позначаючи всі такі території «містечками» (англ. town). Згодом це призвело до плутанини зі справжніми (юридично оформленими) «містечками». У переписах з 1900 по 1930 роки бюро взагалі не враховувало території поза межами населених пунктів. У переписі 1940 року бюро склало окремий звіт для тих територій поза межами населених пунктів, де мешкало від 500 осіб. Для поселень такого типу, розташованих поза міськими зонами, у переписі 1950 бюро запровадило назву «окремі громади» (англ. unincorporated community). У переписі 1960 бюро виділило також окремі поселення, розташовані в міських зонах, але тільки ті, де жило від 10 000 осіб. За 10 років, 1970 року, межу зменшили до 5000 осіб. У 1980 році такі території стали називати сучасним терміном «переписна місцевість» (англ. census-designated place, CDP). У переписі 1990 року межу для окремих громад було зменшено до 2500 осіб.

Визначення меж

Межі переписних місцевостей визначає Бюро перепису населення США (U.S. Census Bureau). Бюро також надає їм назви для ідентифікації.^[1] Межі таких місцевостей зазвичай визначають спільно з місцевими або племінними (якщо це стосується індіанців) уповноваженими особами і, як правило, оновлюють кожні десять років, перед черговим переписом.^[1] Зазвичай, межі збігаються з видимими географічними або з межами прилеглих юридично оформлених населених пунктів чи інших адміністративно-територіальних одиниць^[2].

Мета визначення

Є декілька причин (і прикладів) для визначення переписної місцевості:

Місцевість може бути більш урбанізованою, ніж оточення, мати концентрацію населення з добре вираженим житловим осередком (ядром), такі як Вітмор-Лейк (Мічиган) чи Герші (Пенсільванія).
Колишні населені пункти, що були «розформовані» або частково об'єднані з сусідніми населеними пунктами. Такі колишні населені пункти (чи їх частини) можуть залишатися окремими переписними місцевостями (CDPs), якщо задовольняють деяким критеріям. Прикладами є колишнє село Коуведейл (тепер частина Цинциннаті)^[en] у порівняні з Коувдейл (Огайо) або нещодавно розформоване містечко Седар Ґроув (Флорида).

Особливості відокремлення

Межі переписних місцевостей визначають у співпраці з представниками місцевого самоврядування. Вони не постійні й можуть змінюватись від одного перепису до іншого, щоб відобразити зміни в розселенні. Межі переписних місцевостей можуть відрізнятися від меж адміністративних утворень із такою ж назвою. Одне поселення може бути розділено на дві переписні місцевості, як і кілька поселень може бути об'єднано в одну. Якщо територія позначена як переписна місцевість, то в даних перепису вона належить до тієї ж категорії, що і включена територія. Це дозволяє розмежувати переписні місцевості від інших адміністративних одиниць, що мають відношення до перепису населення, наприклад, від менших одиниць цивільного поділу (англ. MCD, minor civil divisions)