Перепуст Петро Микитович

Петро Микитович Перепуст
Петро Микитович Перепуст
Народився	31 жовтня 1948; село Іваниця,; Ічнянський район,; Чернігівська область
Помер	20 квітня 2011 (62 роки)
Громадянство	СРСР Росія Україна
Національність	українець
Діяльність	правозахисник
Конфесія	Православний
	; ; ;

Петро́ Мики́тович Перепуст (нар. 31 жовтня 1948 — пом. 20 квітня 2011) — український громадський, політичний і церковний діяч.

Біографія

Народився 31 жовтня 1948 року в робітничій родині в с. Іваниця Чернігівської області [1]. Після служби в армії працював на робітничих і керівних посадах у Москві, де навчався в Московському будівельному інституті, а потім на заочному відділенні Московського інституту технології бізнесу, який закінчив у 1997 році, здобувши фах економіста-міжнародника.

З 1989 року голова московського громадського об'єднання ОУН-РУХ, активний учасник опору путчу 1991р.

Ось як згадує Петра Перепуста учасник тих подій, кадровий військовий, політв'язень Григорій Куценко у своїй книзі «Дякую тюрмі»:

Українською сотнею на захисті Будинку уряду Росії керував Петро Перепуст — голова однієї з українських громад у Москві, що дотримуються демократичної орієнтації. Кремезний, мужній, організований. Це його заслуга в тому, що одними з перших піднятих прапорів повстання проти заколотників були наші жовто-блакитні, це він повів українців будувати перші барикади і це його приклад додав людям сміливості у перші години опору путчистам. Він був справжній український головнокомандувач^[1]

.

У 1992 році був головою комісії на референдумі в Республіці Татарстан РФ, відстоюючи позицію незалежності Татарстану^{[джерело?]}.

Після приїзду до Києва у 1992 році активно працює в Українській громаді, сприяючи створенню нових політичних та громадських об'єднань, парафій Української Православної Церкви Київського Патріархату.

З 1995 року голова Ради парафії Святої Марії Магдалини УПЦ КП у Києві^{[джерело?]}. Того ж року стає учасником сумнозвісних подій під час поховання Патріарха Володимира (Романюка).

У 1998 році обраний депутатом Радянської районної ради у місті Києві.

У 2004 році переїжджає до Сум, де допомагає розбудовувати Сумську єпархію. Стає активним учасником Помаранчевої революції^[2]. До 2011 року веде активну громадську діяльність на Сумщині^[3].

20 квітня 2011 року його життя обірвалося. Похований в с. Вільшана Харківської області, де знайшла вічний спокій мати Петра Перепуста і живуть брати та рідні^[3].