Пересіл (ентомологічний заказник)

Ентомологічний заказник «Пересіл»
	49°44′16″ пн. ш. 35°41′29″ сх. д. / 49.73778° пн. ш. 35.69139° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	с. Мануйлове, Харківський район, Харківська область; Україна
Найближче місто	Нова Водолага, Харківська область
Площа	12,2 га
Засновано	1993
Оператор	СТОВ «Іскра»
	Пересіл (ентомологічний заказник) (Харківська область)

Ентомологічний заказник «Пересі́л» — об'єкт природно-заповідного фонду Харківської області, ентомологічний заказник місцевого значення.

Розташований біля сіл Знам'янка та Мануйлове Харківського району.

Загальна площа — 12,2 га.

Заказник утворений рішенням Харківської обласної ради від 21 травня 1993 року^[2].

Відповідальний за охорону — Знам'янська сільська рада^[2].

Опис

Заказник розташований на південь від села Мануйлове, в урочищі Пересіл, на схилі балки південно-східної експозиції, де зберігся фрагмент степового ентомологічного комплексу, трофічно і топічно пов'язаного з рослинними формаціями різнотравно-типчаково-ковилового степу.

До ентомологічної фауни заказника належать рідкісні види комах, які занесені до Червоної книги України: вусач-коренеїд хрестоносець (Dorcadion equestre), махаон (Papilio machaon), джміль глинистий (Bombus argillaceus), мелітурга булавовуса (Melitturga clavicornis).

До видів комах, що поширені в заказнику, належить мегахіла округла (Megachile rotundata), яка була занесена в Червону книгу України та вилучена з неї в 2009 році, бо популяція комахи відновилась до безпечного рівня^[3].

На території заказника мешкають богомол звичайний (Mantis religiosa), мереживниця Галатея (Melanargia galathea), тахіна велика (Tachina grossa), які в 2001 році були включені до Переліку регіонально рідкісних видів тварин для Харківської області. Згодом ці види у видання Червоної книги Харківської області (2013 рік) вже не потрапили.

Серед комах заказника важливе місце займають запилювачі рослин: оси, рофіти, мелітта заяча, андрени, джмелі.

Флора різнотравна. Представлені формації типчаково-ковилового степу та справжні і заболочені луки.

Ґрунти — чорноземи.

Категорія земель — землі сільськогосподарського призначення — сіножаті.

Заповідний режим

Мета створення заказника^[4]:

збереження місця поселення цінних видів комах-запилювачів сільськогосподарських культур;
підтримка загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

На території забороняється^[2]^[4]:

проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;
самочинна зміна меж, зміна охоронного режиму, забруднення території;
знищення та заміна видового складу рослин, тварин і комах;
будь-яке порушення ґрунтового покриву, видобування корисних копалин, будівництво, геологорозвідування, розорювання земель;
збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів і плодів;
використання хімічних речовин для боротьби зі шкідниками та хворобами рослин;
зберігання на території заказника (та в двокілометровій зоні навкруги) всіх видів пестицидів та агрохімікатів;
організація місць відпочинку, розведення вогнищ;
прохід та проїзд автотранспорту через територію заказника поза межами доріг, стежок.
інші види робіт, що можуть привести до порушення природних зв'язків та природних процесів, втрати наукової, господарської, естетичної цінності природного комплексу заказника.

Об'єкт збереження — корисні комахи-запилювачі люцерни та інших сільськогосподарських рослин^[1].