Переяслав-Хмельницький район
Перея́слав-Хмельни́цький райо́н — колишній район України на сході Київської області на лівобережжі, омивається водами Канівського водосховища. Районний центр — місто Переяслав. Населення становить 29 014 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 956 км². Утворено 7 березня 1923 року. Ліквідований 25 жовтня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи. Символіка28 грудня 2001 року районна рада затвердила герб і прапор Переяслава-Хмельницького району. Автор символів району — Олексій Кохан. Прапор являє собою полотнище із трьох вертикальних смуг: білої, червоної й білої, співвідношення ширини смуг — 1:4:1. У центрі полотнища зображений елемент герба міста — біла фортеця із надворотной церквою, що має золотий купол і хрест; гостроверхими бічними вежами, що мають золоту покрівлю й флюгері; у прорізі воріт червлений щит із золотим князівським знаком Всеволода Ярославовича. Герб району: у блакитному щиті зі срібною облямівкою сидячий на срібному трьохгор'є золотий бабак, що тримає в лапах червлену корону, у главі щита виходяще праворуч золоте сонце. Древня фортеця символізує Переяславське князівство, знак Всеволода Ярославовича нагадує про період розквіту князівства. Червоний колір — колір давньоруських військових щитів, білі смуги на прапорі символізують річки Дніпро й Трубіж. ГеографіяПереяслав-Хмельницький район розміщений у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу, тобто у південній частині Київської області. Територія району становить 1456 кв.км, або 5,2 % від території області. Межує на півночі та сході із Бориспільським, Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні — з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Західна межа району проходить вздовж Канівського водосховища, площа якого в межах району становить 20706,3 га. На території району протікає 6 річок довжиною понад 10 км. Найбільші — Дніпро — довжиною 30 км, Трубіж — 50 км, Альта — 34 км, Броварка — 33 км, Карань — 26 км (в межах Переяслав-Хмельницького району). Площа с/г угідь (за всіма товаровиробниками, включаючи підсобні господарства), становить — 95628,2 га, із них ріллі — 80375,4 га. Природно-заповідний фондНаціональні природні паркиПарки-пам'ятки садово-паркового мистецтваТашанський (загальнодержавного значення). Ландшафтні заказникиБотанічні заказникиБотанічні пам'ятки природиАкація біла, Гірка, Два товариша, Дуб кохання, Роблена могила, Соболева могила, Ташанківський дуб, Три брати. Комплексні пам'ятки природиГеологічні пам'ятки природиЗаповідні урочищаБолото в урочищі «Солонці», Студенеківські дубові насадження, Крутуха. ІсторіяПереяславська земля — складова частина Київщини — здавна була адміністративним центром певної округи, розміри і межі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у XVII—XVIII ст. — Переяславський полк. Із ліквідацією автономії України наприкінці XVIII ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії. З 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії. Сучасна територія Переяславщини зберігає пам'ятки трипільської, зарубинецької та черняхівської культури, багато цих пам'яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою. Населення Переяславщини брало активну участь в селянсько-козацьких повстаннях проти польсько-шляхетського і московського панування в Україні під проводом С.Наливайка, Трясила, Павлюка, Остряниці, Брюховецького. у визвольній війні 1648—1657 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким. В Переяславському колегіумі викладав Сковорода. Історія районуРайон створений 7 березня 1923 року в складі Золотоніської округи Полтавської губернії. Після ліквідації Золотоніської округи згідно з постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 року, Переяславський район з 10 червня 1925 року передано Київській окрузі (до 1930 року). За даними перепису населення 17 грудня 1926 року в райні було 38 сільських рад, 78739 жителів, з них 15232 - міських. Після утворення 27.02.1932 року Київської області Переяславський район ввійшов до її складу. В 1943 році Переяславський район переіменовано в Переяслав-Хмельницький. З 1962 по 1965 рік до складу Переяслав-Хмельницького району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району. Адміністративний устрійАдміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду та 31 сільську раду, які об'єднують 51 населений пункт і підпорядковані Переяслав-Хмельницькій районній раді. Адміністративний центр був — місто Переяслав, яке є містом обласного значення та не входило до складу району[1]. НаселенняРозподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
Національний складНаціональний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
Мовний складРідна мова населення за даними перепису 2001 року[4]:
Засоби масової інформаціїЗ 7 жовтня 1925 в районі видається газета Вісник Переяславщини. Діють локальні інтернет-видання. Екскурсійні об'єкти
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Переяслав-Хмельницького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,37 % (проголосували 17 840 із 24 998 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,74 % (10 301 виборців); Юлія Тимошенко — 15,47 % (2 760 виборців), Олег Ляшко — 12,88 % (2 298 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31 % (769 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.[5] Див. також
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Переяслав-Хмельницький район
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
