Перлівка (рослина)

Перлівка
	Типовий вид — перлівка поникла (Melica nutans)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Злакові (Poaceae)
Підродина:	Мітлицевидні (Pooideae)
Надтриба:	Melicodae
Триба:	Meliceae
Рід:	Перлівка (рослина) (Melica); L., 1753
Типовий вид
	Перлівка поникла (Melica nutans L., 1753);
Види
	див. Список видів роду перлівка
Синоніми
	Beckeria Bernh.; Bromelica (Thurb.) Farw.; Claudia Opiz; Dalucum Adans.; Verinea Merino
Вікісховище: Melica

Перлівка^[2]^[3] (Melica) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини тонконогові (Poaceae).

Опис

Рослини з повзучими кореневищами або без них. Листки з вузьколінійними шорсткими пластинками і замкнутими піхвами. Піхви майже по всій довжині замкнуті (зрощені краями). Суцвіття — однобічна, досить густа, рихла або колосоподібна волоть. Колоски 0,4—1,2 см завдовжки, 2—5-квіткові, стиснуті з боків, з 1—3 двостатевими квітками і булавоподібним придатком з недорозвинених квіток; нижні квіткові луски від яйцеподібних до ланцетних, з 7—9 жилками, безості.

Поширення і екологія

За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду The Plant List рід Digitaria налічує 92 визнаних види^[4]. Переважно мезофільні лісові, лучні і скельні рослини, а також степові і напівпустельні ксерофіти. Поширені переважно в помірному поясі обох півкуль (крім Австралії) і в горах тропічного поясу.

В Україні зустрічаються:

перлівка висока (Melica altissima L.),
перлівка війчаста (Melica ciliata L.),
перлівка поникла (Melica nutans L.),
перлівка барвиста (Melica picta K.Koch),
перлівка трансильванська (Melica transsilvanica Schur),
перлівка одноцвіта (Melica uniflora Retz.).

Найпоширеніші з них перлівка поникла (Melica nutans) і перлівка барвиста (Melica picta). У Криму на скелях росте перлівка кримська (Melica taurica = Melica ciliata subsp. taurica). Зростають у листяних і мішаних лісах, по узліссях серед чагарників.

Використання

Перлівка трансильванська (Melica transsilvanica), що росте по степових схилах і чагарниках, — хороший корм для коней. Деякі види використовуються як декоративні рослини.

Див. також

Список родів родини тонконогових.

Примітки

↑ Melica L. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 15.12.2018. (англ.)
↑ Melica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
↑ Список видів роду Melica. The Plant List. Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 16.12.2018.

Література

Ларин И. В., Ларина В. К. Melica — Перловник L. // Кормовые растения сенокосов и пастбищ СССР / под ред. проф. И. В. Ларина. — М.—Л. : Сельхозгиз, 1950. — Т. I. (рос.)
Алексеев Ю. Е., Вехов В. Н., Гапочка Г. П., Дундин Ю. К., Павлов В. Н., Тихомиров В. Н., Филин В. Р. Травянистые растения СССР. — Москва : Мысль, 1971. — 488 с. (рос.)
Черепанов С. К. Сосудистые растения России и сопредельных государств. — СПб. : Мир и семья, 1995. — 990 с. (рос.)