Пермяков Дмитро Олександрович

Пермяков Дмитро Олександрович
Пермяков Дмитро Олександрович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	8 січня 1980; Дніпропетровськ
Смерть	28 серпня 2014 (34 роки); Новоазовськ
Поховання	Краснопільський цвинтар
Псевдо	«Машина»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Спеціальна міліція
Формування	«Дніпро-1»
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Олекса́ндрович Пермяко́в (1980—2014) — молодший сержант батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1» МВС України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1980 року в місті Дніпро. Створив родину; виховували дітей.

Міліціонер, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

28 серпня 2014-го загинув у бою під Новоазовськом — розвідувальна група натрапила на передовий підрозділ кадрової російської армії після заходження на територію України. В тому ж бою загинув молодший сержант міліції Олександр Мітягін. Вояків полонили та розстріляли біля села Маркине.^[1]

Після бою Пермякова не було знайдено ні серед поранених, ні серед убитих. Певний час вважався полоненим.^[2] Ідентифікований серед загиблих за експертизою ДНК після довготривалих пошуків.

Похований 25 червня 2015 року в Дніпропетровську на Краснопільському цвинтарі.

Без Дмитра лишились дружина і двоє дітей.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

13 серпня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
23 вересня 2015 у селі Керносівка (Новомосковський район), де навчався Дмитро, відкрито меморіальну дошку його честі.
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 13
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[3]