Народився 23 лютого1913 року у станиці Анжерській[1]. 1937 року закінчив архітектурний факультет Новосибірського інженерно-будівельного інституту[2]. Головний архітектор Львова протягом 1951—1959 років.[3] У 1951—1952 роках очолював львівське відділення Спілки архітекторів УРСР. Пізніше неодноразово обирався до складу правління[4]. Спільно з архітектором Генріхом Швецьким-Вінецьким нагороджений премією за результатами конкурсу на проєкт споруди Львівського будівельного технікуму[5]. Від 1961 року працював в Одесі. Спочатку начальником ГлавАПУ міськвиконкому, пізніше ГАПом в інституті «Курортпроект». Помер 23 травня1982 року в Одесі[1].
Роботи
Проєкт річкового вокзалу, дипломна робота (1937)[2].
Житловий будинок СибВО на вулиці Державіна в Новосибірську (1939—1940, співавтор Дмитро Агеєв)[7].
Проєкти малоповерхових будинків для умов Західного та Східного Сибіру. Створені для конкурсу Новосибірського облвиконкому 1944 року. Проект 4-квартирного будинку відзначено третьою премією. Відомо також про 2-квартирний проєкт. Роботи експонувались у Будинку науки і техніки[8].
Пам'ятник у селі Григорівці Комінтернівського району на місці висадки десанту морської піхоти (1967, співавтори — архітектор Т. Сітарчук, художник Г. Добровольський)[14]
Будинок на вулиці Героїв УПА, 76 у Львові
Будинок на вулиці Героїв УПА, 78 у Львові
Колишня Єзуїтська колегія у Львові
Пам'ятник у селі Григорівка
Примітки
↑ абПилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. Справочник. — Одесса : Optimum, 2010. — С. 220. — ISBN 978-966-344-377-5.(рос.)
↑ абСоветская Сибирь. — 24 апреля 1937. — № 95. — С. 4.
↑Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 190.
↑Шуляр В. З історії фахових об'єднань архітекторів Львова // Народознавчі зошити. — 2018. — № 4 (142). — С. 891—892.
↑Памятники истории, архитектуры и монументального искусства Новосибирской области: г. Новосибирск / отв. ред. А. В. Кошелев. — 1998. — Т. 1. — С. 159.(рос.)
↑Невзгодин И. В. Конструктивизм в архитектуре Новосибирска. — Новосибирск : ФГБОУ ВПО, 2013. — С. 300. — ISBN 978-5-89170-132-8.(рос.)
↑Белогорцев И. Малоквартирный дом // Советская Сибирь. — 15 ноября 1944. — № 228 — С. 2. (рос.)
↑Криса Л. Личаківський некрополь: путівник / Л. Криса, Р. Фіголь. — Львів, 2006. — С. 105. — ISBN 966-8955-00-5.
↑Посацький Б. С. Просторова трансформація загальноміського центру Львова (впродовж ХХ ст. і на початку ХХІ ст.) // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — № 20. — 2011. — С. 156.
↑Моркляник О. І. Малоповерхове будівництво Львова другої половини 1950-х років // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 568. — С. 144–145.
↑Памятники истории и культуры Украинской ССР: каталог-справочник. — Київ : Наукова думка, 1987. — С. 387.(рос.)