Перфецький Євген Юліанович
Євге́н Юліа́нович Перфе́цький (псевдонім Віктор Домонтович) (народився 11 квітня 1884 в селі Носові біля Лісної на Підляшші (в інших джерелах — народився 1888) — помер 18 серпня 1947, Бардіїв, Словаччина) — український історик-славіст,професор. ЖиттєписПісля закінчення у 1912 році Санкт-Петербурзького університету, залишивсь там працювати і був учнем відомого філософа О. Шахматова. Входив до складу першого Тимчасового комітету із заснування Національної бібліотеки України як секретар, прилучився разом з В. О. Кордтом до створення першого статуту НБУВ. Восени 1918 року докладав зусиль по врятуванню монастирських бібліотек та щодо передання врятованого до НБУВ. Габілітувався 1919 року в Київському університеті за наукову роботу з історії Східної Європи. У 1921 році виїхав до Чехословаччини для ведення досліджень історичного минулого Угорської Русі, а у 1922 вдруге габілітувався у Братіславському університеті, в якому працював до кінця свого життя- як декан філософського факультету. З 1926 року був членом Братіславського наукового Товариства ім. Шафарика. Більшість праць публікував словацькою і чеською мовами. Євген Перфецький був рідним братом Леоніда та двоюрідним Романа Перфецького. Автор праць з історії Закарпаття:
Вибрані праці
ПриміткиДжерела та література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia