Перша промова Ціцерона проти КатіліниПерша промова проти Катіліни (лат. Oratio in L. Catilinam Prima) — перша з чотирьох знаменитих промов римського оратора і консула Марка Туллія Ціцерона, виголошена у римському сенаті 7 або 8 листопада 63 року до н. е. У промові Ціцерон публічно звинуватив патрицієвського сенатора Луція Сергія Катіліну в змові проти Римської республіки. Ця промова вважається одним із найвидатніших зразків античного ораторського мистецтва та однією з найвпливовіших промов в історії. Історичний контекстПередумови змовиУ 63 році до н. е. Римська республіка переживала серйозну політичну та економічну кризу. Луцій Сергій Катіліна, представник древнього патрицієвського роду, тричі зазнав поразки на виборах консула — у 66, 64 та 63 роках до н. е. Після чергової невдачі на консульських виборах восени 63 року, коли переміг Ціцерон, Катіліна вдався до організації змови з метою насильницького захоплення влади. До змовників приєдналися різноманітні незадоволені групи римського суспільства:
Виявлення змовиПерші відомості про змову Ціцерон отримав восени 63 року від жінки на ім'я Фульвія, коханки одного зі змовників — Квінта Курія. 18-19 жовтня Марк Ліциній Красс передав Ціцерону анонімні листи, які попереджали про заплановане вбивство видатних громадян і містили згадку про 27 жовтня як дату початку повстання. У відповідь сенат оголосив надзвичайний стан (tumultus) і прийняв senatus consultum ultimum — надзвичайний декрет, який надавав консулам повноваження вжити будь-яких заходів для захисту держави. Напередодні промови6 листопада змовники зустрілися і знайшли двох добровольців для вбивства Ціцерона. Однак завдяки попередженню Фульвії спроба замаху 7 листопада зазнала невдачі — дім консула був добре охоронений. Примітка щодо датування: У різних джерелах трапляються дати 7 або 8 листопада для виголошення промови. Деякі джерела зазначають, що після невдалої спроби замаху 7 листопада Ціцерон зібрав сенат і виголосив промову того ж дня, тоді як інші вказують на 8 листопада як дату промови наступного дня після замаху. Академічні джерела часто подають обидві дати як можливі — «7 або 8 листопада 63 року до н. е.» Обставини виголошення промовиМісце та час7 або 8 листопада 63 року до н. е. Ціцерон скликав екстрене засідання сенату в незвичайному місці — Храмі Юпітера Статора (Jupiter Stator) біля підніжжя Палатинського пагорба. Вибір цього храму мав символічне значення: згідно з легендою, його заснував Ромул після того, як Юпітер зупинив відступ римлян під час битви з сабінами. ПрисутніНа засіданні були присутні:
Коли Катіліна прийшов на засідання, сенатори демонстративно відійшли від нього, залишивши його сидіти самотньо, що візуально підкреслило його ізоляцію. Зміст промовиСтруктураПромова складається з чотирьох основних частин:
Знамениті цитатиПромова почалася знаменитими словами: «Quo usque tandem abutere, Catilina, patientia nostra?» («Доки ж ти, Катіліно, будеш зловживати нашим терпінням?») Інші відомі фрази з промови:
Риторичні прийомиЦіцерон використав численні риторичні прийоми:
Наслідки промовиБезпосередні результатиПромова досягла своєї головної мети. Хоча Катіліна спробував захищатися, нападаючи на походження Цицерона, сенатори його перекричали. Відчуваючи ізоляцію і відсутність підтримки, Катіліна покинув засідання і того ж дня або наступного покинув Рим, приєднавшись до повстанців в Етрурії. Цей відхід Катіліни з Риму був сприйнятий як визнання провини і дав Цицерону можливість представити його народу як зрадника, що втік. Подальший розвиток подій
У грудні 63 року Ціцерон викрив дев'ять змовників, які залишилися в Римі. За порадою сенату їх стратили без суду, що пізніше стало причиною політичних проблем для Цицерона. У січні 62 року до н. е. Катіліна загинув у битві при Пістоїї (сучасна Пістоя в Тоскані), а його армія була повністю знищена. Українські перекладиПерший повний переклад сучасною українською мовоюУ 2025 році Микола Овчаров, дослідник ораторського мистецтва та засновник Інституту риторики, виконав перший повний переклад першої катілінарії літературною українською мовою. Переклад був здійснений з погляду практичного досвіду публічних виступів, з особливою увагою до ритміки, динаміки тексту та ораторських прийомів. Інноваційний переклад ключової фразиОсобливої уваги заслуговує унікальний варіант перекладу знаменитої фрази «O tempora! O mores!», запропонований Овчаровим. Замість традиційного «О часи! О звичаї!» він переклав її як «О часи! О моралі!» Це рішення базується на глибшому аналізі контексту: латинське mores походить від mos (множина mores), що означає звичай, правило, традицію. Однак у контексті промови Ціцерона мова йде не просто про порушення зовнішніх правил поведінки, а про руйнування фундаментальних моральних основ суспільства. Звичаї — це переважно зовнішні прояви поведінки, тоді як мораль — це система внутрішніх цінностей і принципів. Ціцерон апелює до пращурів, богів і найглибших цінностей римської цивілізації, оплакуючи крах моральних засад держави. Тому слово «моралі» точніше передає драматизм ситуації та глибину занепокоєння оратора станом римського суспільства.[2] Історичне значенняПолітичне значенняПерша катілінарія стала поворотним моментом у кар'єрі Цицерона. За припинення змови він отримав почесний титул «pater patriae» («батько вітчизни») — честь, яку раніше мали лише засновники Риму. Промова також продемонструювала силу риторики як політичного інструменту в республіканському Римі. Літературне значенняЗ літературної точки зору перша катілінарія вважається:
Промова стала обов'язковою для вивчення в школах і залишалася частиною риторичної освіти протягом століть. Культурний впливУ мистецтві Сцена виголошення промови стала популярною темою в образотворчому мистецтві, найвідомішою з яких є картина Чезаре Маккарі «Ціцерон звинувачує Катіліну» (1888). Див. такожДжерела та література
Посилання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
