Перший з'їзд махновського районуПерший з'їзд махновського району[1] — з'їзд представників від селянських, робочих, повстанських організацій Вільної території який відбувся 23 січня 1919 року в селі Велика Михайлівка. Історія1 січня 1919 року на зборах командирів повстанських загонів Білаш запропонував Махнові скликати повстанський або селянський з'їзд для об'єднання і організації повстанських загонів, і для організації виконавчого органу влади ради Вільної території. Цю ідею схвалили всі присутні. Тут же Білашу доручили скликати з'їзд делегатів від повстанських загонів які перебували на фронтах, а Головку доручили скликати з'їзд делегатів від робітників, селян і фронтовиків.[2] 23 січня 1919 року в селі Велика Михайлівка за вказівкою Штабу Революційної повстанської армії України (махновців) відбувся з'їзд Вільної території, організатором якого був К. Головко.[3] На з'їзд прибуло 100 делегатів по одному від волостей Вільної території по одному від повстанських загонів. Головою з'їзду був обраний К. Головко до президії обрали максималістів К. Ганжу і І. Нот товаришами голови, І. Козленко, і лівого есера Лаврова секретарями. Махно не був присутній на з'їзді, оскільки тоді перебував на фронті.[1][4][5] На з'їзді обговорювалися такі питання:
Водночас Аршинов у своїй книзі «Історія махновського руху» пише, що основною темою для обговорення делегатів була «небезпека петлюрівщини і денікінщини».[3] З'їзд ухвалив рішення про мобілізацію в повстанські полки всіх учасників Першої світової війни. З'їзд прийняв резолюцію на підтримку махновського руху і постановив створити на території Вільної території «вільні ради» і підтримувати владу трудящих силою зброї. За допомогою «вільних рад» делегати думали «знищити те зло, із-за якого вже так довго відбувається ця братовбивча війна, — владу». Всі війська, які воювали на території України вони закликали об'єднатися під гаслом «Всі на дорогу революції і за владу трудового народу!».[6] Також з'їзд поставив своїм завданням повернути солдатів, які були мобілізовані з Вільної території в Армію УНР і Добровольчу армію. Для втілення цих рішень в життя з'їзд обрав делегації в Український генеральний військовий штаб, в Штаб Революційної повстанської армії України, і в Харків до радянського керівництва з проханням про допомогу зброєю і грошима повстанцям.[7][6][8] По поверненню зі штабів армій делегати повинні були взяти на себе ініціативу щодо скликання II—го з'їзду Вільної території.[9] РеакціяШтаб Революційної повстанської армії УкраїниШтаб Революційної повстанської армії України вкрай негативно відреагував на пропозицію повернути з Армії УНР уродженців Вільної території, оскільки до них немає довіри, а з приводу мобілізації фронтовиків заявили: «немає довіри до тих, які вдома сидять вони зрадники. Раз продали Петлюрі і німцям Гуляйполе, Бердянськ, Маріуполь…».[9] З приводу відправлення делегації до Харкова представники Штабу РПАУ заявили, що до представника радянського уряду Дибенка для укладання союзного договору давно виїхав Чубенко.[9] Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
