Перший київський водопровідПерший київський водогін — перша в історії міста Києва система гідротехнічних об'єктів для водопостачання населення. ІсторіяТочна дата появи першого водогону в Києві не відома. Вважається, що ще за часів Київської Русі воду з джерел на київських горах самоплином подавали дерев'яними жолобами-риштаками до басейну на Подолі. У літературних джерелах київський водогін уперше згадується на початку 17 ст.[1]. У той час вода була підведена з київських гір до самого домініканського монастиря на Притисько-Микільській вулиці. Незабаром після цього (в 1636 році) Братський монастир теж спорудив водогін. Одним із об'єктів тогочасного київського водогону став фонтан на теперішній Контрактовій площі, відомий з 1749 року як «Самсон». Перший централізований водопровідУ києвознавчій та довідковій літературі під першим київським водопроводом часто мають на увазі систему централізованого водопостачання мешканців та підприємств Києва, споруджену (1-ша черга) в 1870-х роках з ініціативи тодішнього міського голови Степана Сольського. До початку ХХІ ст. збереглася низка об'єктів цього водогону:
Руйнування об'єктів першого водопроводуУ 2007 році ансамбль споруд першого Київського централізованого водопроводу на Набережному шосе, 2-8, було поставлено на облік як пам'ятки науки і техніки. У 2009 ділянку було продано приватним інвесторам, того ж року одна з дерев'яних будівель згоріла, інші зазнавали неодноразових підпалів[2][3]. Уночі проти 7 січня 2010 року комплекс пам'яток було зруйновано заради спорудження двох семиповерхових готельних корпусів (проєкт не було реалізовано) у зсувонебезпечній охоронній зоні ландшафтного парку «Дніпровські схили». [4][5][6]. Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
