Село Першопокровка було засновано в середині XIX століття — 14 жовтня 1861 року й мало початкову назву Покровка. Землі, на яких оселилися перші поселенці, належали пану Курдубану. Місцевість ця називалася Каїш-Капкан, або Семимогилки. На мапах «Шуберта — Тучкова» 1868 року позначено Великий Каїшкапканський під та Малий Каїшкапканський під, що розташовані напівночі в восьми — десяти кілометрах від села (зараз це територія с. Новопетрівки). На цих мапах також позначено саме село, як «Кол. (колонія) Покровка», з 217 дворами.[1]
Першими поселенцями були селяни-втікачі з Бессарабії. Поселенці, біля річки Сірогози, селилися групами по кутах, які пізніше перетворилися в вулиці та зберегли свої назви: Каїрська (тут були вихідці з каїр (бессарабських)), Карагизська (населяли карагмети), Канторській та Російській (четвертий кут був збірним, заселений переважно селянами — втікачами з Росії).
У січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу. Активних учасників боротьби за встановлення й зміцнення Радянської влади на Україні жителів села М. М. Давиденка, М. П. Дем'яненка, Г. Н. Полянського, К. Г. Шпаченка у 1967 році відзначено орденами й медалями.
З 1923 року в село носить офіційну назву Першопокровка.[2]
Не оминули село масові репресії, що здійснювалися в СРСР в 1930-ті — 1950-ті роки.
Село постраждало внаслідок голодомору 1932–1933 та 1946–1947 років. Статистичних даних про кількість постраждалих не має, однак, окремі свідчення очевидців — які проживали, на той час, у Першопокровці та в сусідніх селах, свідчать про величезний голод та велику кількість загиблих від нього.[3][1] [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
На фронтах Другої світової війни проти німецько-фашистських загарбників боролося 407 жителів Першопокровки, 222 з них загинули. Орденами й медалями СРСР нагороджено 161 чоловіка. У роки тимчасової окупації частина жителів пішла до партизанського загону, яким керували І. Д. Височин та М. В. Купрій. У селі народився Герой Радянського Союзу Пилип Чепурін.
На честь полеглих воїнів-односельців споруджено обеліск Слави. На цвинтарі, що на південній околиці села, знаходиться перепоховання воїнів, що загинули в роки Другої світової війни, встановлено імена 124 чоловік.[4]
В с. Першопокровка під час війни знаходився 5238 польовий пересувний госпіталь. Лікар військової частини С'єдін Василь Романович так і залишився працювати в Першопокровці. З 1949 року в цьому селі відкрито стаціонар спочатку лише на 5 ліжок, який пізніше перетворився в дільничну лікарню. В 1997 році було закрито стаціонар в дільничній лікарні. Приміщення стаціонару Першопокровської дільничної лікарні передано під інтернат для осіб похилого віку.[5]
В Першопокровці містилася центральна садиба колгоспу ім. Куйбишева. За ним було закріплено 8,5 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 8,1 тис. га орної землі, з них — 60 га під баштанними культурами та 48 га саду й виноградників. Під зрошуванням було 600 га сільгоспугідь. В 1970 році тут пересічно зібрали по 36,7 центнерів озимої пшениці з гектара. Головною галуззю колгоспу було вирощування зернових культур, а також тваринництво м'ясо-молочного напрямку. За високі показники в розвитку колгоспного виробництва 7 передовиків нагороджено орденами й медалями, у тому числі орденом Леніна — тракториста О. Є. Білоуса, орденом Жовтневої Революції — комбайнера Д. К. Зарютіна.[6]
12 червня2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», увійшло до складу Нижньосірогозької селищної громади[7].
В теперішній час в селі працюють: заклади торгівлі, фермерське господарство «Богданівське», ТОВ «Покровське», Колективне сільгосппідприємство ім. Куйбишева. Основою економіки сільськогосподарських та фермерських господарств села є рослинництво: вирощування пшениці, ячменю та соняшнику. Домашні господарства зайняті вирощуванням овочів та злакових культур на присадибних ділянках, а також утримуванням м'ясо-молочної худоби та свійських птахів.
Сільське комунальне підприємство «Каїш» має 4 артезіанські свердловини. Побудовано та працює сільський водогін довжиною 18 км.
В селі працюють: загальноосвітня школа І-ІІІ ступеню, дитсадок «Дзвіночок», будинок культури, сільська бібліотека.
Чепурін Пилип Федорович — Герой Радянського Союзу, уродженець села Першопокровки. Капітан П. Ф. Чепурін був командиром штурмового загону при взятті Берліна, за проявлений героїзм йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Орденами і медалями відзначені 134 передовика сільського господарства, у тому числі Орденами Леніна і Жовтневої Революції — тракторист А. Е. Білоус, орденом Леніна — комбайнери Е. С. Кривіцький та П. С. Ремішевський, орденом Жовтневої Революції — механізатор Д. К. 3арютін, орденом Трудового Червоного Прапора -18 осіб.
Місцева влада
Поштова адреса: 74712, Херсонська область, с. Першопокровка, вул. Миру, 1
Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Том 22]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 501. Том 22. [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]
Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 — 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. — Херсон: Айлант, 2015. — С. 103.
