Петер Крюгер
Пе́тер Крю́гер (нім. Peter Crüger, пол. Piotr Krüger; 20 жовтня 1580 — 6 липня 1639) — німецький математик і астроном XVII століття, коперніканець і поет, учень Тихо Браге і Йоганна Кеплера. У своїх працях, написаних латиною, він підписувався як Crüger. Один з провідних астрономів того часу, учитель Яна Гевелія і Андреаса Ґріфіуса. Крюгер опублікував трактати з багатьох наукових тем. Він зробив свій внесок у плоску і сферичну тригонометрію, географію і астрономію, а також в технологію астрономічних інструментів. Біографія і наукова діяльністьКрюгер народився у Кенігсберзі, Прусське герцогство, яке у ті роки входило до складу Польського королівства. У молодому віці осиротів. Здобував освіту в університетах Кенігсберга, Лейпцига і Віттенберга, завершивши навчання у 1606 році. Серед його учителів були Тихо Браге і Йоганн Кеплер. Згодом він перебрався до Данцига (тепер Гданськ), де всю решту життя працював професором поезії і математики в Данцизької академії[pl]. Как філософ і поет, Крюгер підтримував тісні зв'язки з поетом Йоганном Плавіусом[en], який у своєму трактаті «Institutio Poetica» згадує Крюгера у вступному слові. Крюгер присвятив Плавіусу поетичний панегірик, що був опублікований у передмові до трактату Плавіуса «Praecepta logicia». Під час Тридцятилітньої війни декілька сілезців переховувались у Данцигу від лих війни, серед них і Андреас Ґріфіус, у якого, коли той навчався в Данцизькій академії з 1634 по 1636 рік, Крюгер був наставником[2]. Професори Крюгер і Могінґерт розповіли Гріфіусу про новий стиль німецькомовної поезії. Ґріфіус написав меморіальні вірші, коли в 1638 році померла дитина Крюгера. Кілька років до того Крюгер потоваришував з Мартіном Опіцем, «батьком німецької поезії», який також мешкав у Данцигу. Крюгер першим видав окремі таблиці логарифмів для тригонометричних функцій і для чисел[3]. В своєму трактаті «Використання логарифмічної тригонометрії» (Praxis Trigonoraetriae logarithmicae, Данциг, 1634), що був дуже популярним і двічі перевидавався (у 1648 та 1654 роках), Крюгер сформулював теорему косинусів у вигляді, зручному для обчислень з логарифмами[4]. У своїй праці «Prognostics» (1631) Крюгер підтримав геліоцентризм Коперника, присвятивши главу IV обговоренню питання, що обертається — Земля чи Сонце навколо Землі. За словами Крюгера, спостереження Галілея підтвердили теоретичні тези Коперника[5]. Разом з тим Крюгер, спираючись на свої багатолітні спостереження комет, виступив проти (помилкового) твердження Галілея про те, що комети — це не космічні тіла, а оптичні явища в атмосфері Землі. У 1627—1630 роках Крюгер навчав підлітка Яна Гевелія, який згодом став відомим астрономом. Гевелій із вдячністю згадував Крюгера у своїй праці «Machina coelestis». Помер у 1639 році в Данцигу. Вшанування пам'ятіНа честь науковця названо кратер Крюгер на видимому боці Місяця, що розташований на південний захід від Океану Бур. Основні праці
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia