Петров Владислав Олексійович
Владислав Олексійович Петров (28 березня 1935, селище Сясьстрой, тепер місто Волховського району Ленінградської області, Російська Федерація — 24 вересня 2011, місто Харків) — радянський діяч, новатор виробництва, токар Харківського заводу транспортного машинобудування імені Малишева. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Герой Соціалістичної Праці (15.09.1976). ЖиттєписНародився в родині робітника. У 1952—1954 роках — токар Харківського паровозобудівного заводу в місті Харкові. У 1954—1957 роках — служба в Радянській армії. З 1957 року — токар, бригадир токарів механічного цеху Харківського машинобудівного заводу (заводу транспортного машинобудування) імені Малишева (з 1978 року — Харківського виробничого об'єднання «Завод імені Малишева») Міністерства оборонної промисловості СРСР. У 1959 році закінчив вечірню середню школу в Харкові. Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 15 вересня 1976 року Петрову Владиславу Олексійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». Закінчив Вищу школу професійного руху ВЦРПС. Потім — на пенсії в місті Харкові. Помер 24 вересня 2011 року. Нагороди і звання
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia