Петропавлівська церква (Вощатин)

Петропавлівська церква
Петропавлівська церква у селі Вощатин, 2024 рік
50°47′42.8″ пн. ш. 24°08′25.6″ сх. д. / 50.795222° пн. ш. 24.140444° сх. д. / 50.795222; 24.140444
Тип спорудицерква
Сучасний статусдіюча, Пам'ятка архітектури місцевого значення[2]
РозташуванняУкраїна УкраїнаВощатин
Перша згадка1583[1]
Кінець будівництва1877[1]
Стильдерев'яна архітектура
НалежністьПравославна церква України
Стандобрий
ЮрисдикціяВолодимир-Волинська єпархія ПЦУ[3]
Керівництво(до 2024) протоієрей Борис Гідзінський[4]
АдресаВолодимирський район, Волинська область, с. Вощатин, вулиця Євгена Гаврилюка (колишня 1 Травня), 33а[2][3]
Мапа
CMNS: Петропавлівська церква у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Петропа́влівська це́рква — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний номер 236-Вл)[2] у селі Вощатин Володимир-Волинської міської територіальної громади Володимирського району Волинської області. Перша згадка про церкву в селі датується 1583 роком[1]. Сучасна будівля зведена у 1877 році[1]. Церква відома Вощатинським іконостасом 1720-х років роботи Йова Кондзелевича, який нині зберігається у Національному музеї у Львові[5][1]. Парафія належить до Володимир-Волинської єпархії Православної Церкви України[3]

Історія

Рання історія

Перша дерев'яна церква у Вощатині згадується в поборному реєстрі Володимирського повіту за 1583 рік[1][6]. Деякі джерела вважають, що першу церкву збудували у 1676 році[5][7]. Історія храму тісно пов'язана із Загорівським монастирем Різдва Богородиці, заснованим місцевим шляхтичем Петром Загоровським у 1566 році, який опікувався церквою[1]. Відомо, що метричні книги церкви велися з 1841 року[5][7].

Сучасна дерев'яна будівля церкви датована 1877 роком[5][8]. Тоді до храму добудували дитинець і підняли вище дзвіницю[1]. У такому вигляді пам'ятка збереглася до наших днів[1]. 3 квітня 1992 року рішенням виконкому Волинської обласної ради народних депутатів церкві надано статус пам'ятки архітектури місцевого значення під охоронним номером 236-Вл[2].

Іконостас Йова Кондзелевича

Особливою цінністю храму був Вощатинський іконостас, створений у 1722 році видатним іконописцем Йовом Кондзелевичем та його майстрами для Загорівського монастиря[9][10]. Після перебудови монастирської церкви, у 1760 році[7], розкішний позолочений іконостас передали до вощатинської церкви[5][9]. Іконостас був настільки великим, що справляв враження, ніби його «втиснули силою до цієї малесенької церкви»[11].

Радянський період

10 січня 1961 року богослужіння в церкві було припинено, а 19 вересня того ж року її зняли з державної реєстрації[5]. Історичний іконостас передали до одного з львівських музеїв[5][7]. Приміщення храму планували віддати під клуб, а з 1963 року використовували як колгоспне зерносховище[5].

Відновлення та перехід до ПЦУ

Перед 1990 роком, коли в церкві відновили богослужіння, її капітально відремонтували та встановили новий іконостас[5][7]. У 1992 році громада села клопотала про повернення автентичного іконостасу, однак отримала відмову та невиконану обіцянку виготовити копію[5][7]. Оригінал донині зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького[5][1].

3 лютого 2019 року парафіяльні збори релігійної громади ухвалили рішення про перехід з УПЦ (МП) до Православної Церкви України. За це рішення проголосували 46 із 47 присутніх учасників[6][12]. Попередній настоятель храму, отець Сергій Музика, відмовився приєднатися до громади[6]. 19 серпня 2019 року Волинська ОДА офіційно зареєструвала зміни до статуту громади[13].

Перше богослужіння українською мовою відбулося 10 лютого 2019 року. Його звершили секретар Володимир-Волинської єпархії протоієрей Юрій Зінчук та священик Борис Гідзінський[14].

Настоятелі

  • Протоієрей Сергій Музика (УПЦ МП, до лютого 2019)[12]
  • Митрофорний протоієрей Борис Гідзінський (ПЦУ, лютий 2019 — травень 2024)[3][4]

Галерея

Примітки

  1. а б в г д е ж и к л Історична довідка с.Вощатин. Зарічанська громада. Процитовано 11 липня 2025.
  2. а б в г Перелік пам’яток архітектури місцевого значення (pdf). Вікімедіа Україна. Процитовано 11 липня 2025.
  3. а б в г РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕТРО-ПАВЛІВСЬКА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УПЦ (ПЦУ) СЕЛА ВОЩАТИН. opendatabot.ua. Процитовано 11 липня 2025.
  4. а б Помер настоятель храму у Володимирській громаді. volodymyr.rayon.in.ua. 19 травня 2024. Процитовано 11 липня 2025.
  5. а б в г д е ж и к л м Вощатин. Дерев'яні Церкви Західної України. Процитовано 11 липня 2025.
  6. а б в У Вощатин приїхав з єпархії відповідальний за зв'язки з силовиками, щоб переконувати не йти в ПЦУ. rayon.in.ua. 4 лютого 2019. Процитовано 11 липня 2025.
  7. а б в г д е Дерев’яні церкви Володимирщини: найстаріша, найунікальніша і перша, що перейшла до ПЦУ. РІСУ. 18 лютого 2019. Процитовано 11 липня 2025.
  8. Володимир-Волинський район. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 11 липня 2025.
  9. а б Загорівський монастир. Місіонар. травень 1996. Процитовано 11 липня 2025.
  10. Йов Кондзелевич — волинський Рафаель. Голос України. 12 квітня 1994. Процитовано 11 липня 2025.
  11. Володимир-Волинський у пам'ятках історії та культури. archive.org. Процитовано 11 липня 2025.
  12. а б Громада “за”, а священик забрав свої речі з церкви: у Вощатині люди проголосували за перехід до ПЦУ. БУГ. 4 лютого 2019. Процитовано 11 липня 2025.
  13. На Волині зареєстрували статути релігійних громад, які перейшли до ПЦУ. Релігійна правда. 20 серпня 2019. Процитовано 11 липня 2025.
  14. Володимирщина: у храмі села Вощатин відбулося перше богослужіння після переходу до ПЦУ. ВолиньUA. 10 лютого 2019. Процитовано 11 липня 2025.

Джерела

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya