Печериця

?Печериця
	; Печериця рудіюча отруйна
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Гриби (Fungi);
Підцарство:	Вищі гриби (Dikarya);
Тип:	Базидієві (Basidiomycota);
Підтип:	Agaricomycotina;
Клас:	Агарикоміцети (Agaricomycetes);
Підклас:	Agaricomycetidae(інші мови);
Порядок:	Агарикальні (Agaricales);
Родина:	Печерицеві (Agaricaceae);
Рід:	Печериця (Agaricus);
Види
	Див. текст
Посилання
Вікісховище:	Agaricus
EOL:	16518
NCBI:	5340
MB:	17030
IF:	17030

Печери́ця^[1] або шампіньйо́н^[2]^[3]^[4] (Agaricus) — рід грибів порядку агарикальних, до якого належать як їстівні, так і отруйні види, загалом більш ніж 300 видів по всьому світу.

Етимологія

Назва шампіньйо́н походить від фр. champignon (від фр. champ — поле)^[4], що означає просто «гриб».

Земельна ділянка чи приміщення, де вирощують шампіньйони — шампіньйо́нниця^[5].

Опис

Характерними ознаками роду печериць є колір пластинок: від рожевуватих у молодих плодових тіл, до темно-коричневих у зрілих грибів, що обумовлено темно-коричневим, бурувато-чорним споровим порошком; а також приросле до ніжки кільце.

Шапинка куляста, конусоподібна або дзвоникоподібна, м'ясиста, щільна, поверхня гладка, луската, білувата, рідше коричнювата. Пластинки вільні, тонкі, вузькі, при дозріванні розпливаються. Ніжка зазвичай центральна, рівна, щільна.

Середовище існування

Ростуть на багатому органічними речовинами ґрунті та перегної. Рідко на корі відмерлих дерев, на мурашниках. На галявинах, в лісосмугах, вздовж доріг, на пасовищах, в парках, садах.

Практичне використання

Більшість видів печериць не утворюють мікоризи, що робить їх зручним об'єктом промислового грибівництва. Зокрема, у промислову культуру більш ніж у 70-ти країнах світу введено печерицю двоспорову (Agaricus bisporus). Деякі види (наприклад, печериця звичайна (Agaricus campestris)) належать до цінних їстівних грибів. Відомі також отруйні представники, як печериця рудіюча (Agaricus xanthodermus).

Експерименти з отримання електрики

Вчені з Технологічного університету Стівенса (Нью-Джерсі) взяли печерицю, ціанобактерії та наноматеріали й змогли отримати з них електрику (65 нА).^[6]

Види

Див. також

Список видів печериць

Примітки

↑ Печериця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Шампіньйон // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Шампіньйон // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
↑ ^а ^б Шампіньйо́н // Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
↑ Шампіньйонниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Вчені змогли отримати електрику з грибів. Tokar.ua (укр.). 21 листопада 2018. Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.

Посилання

Печериця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1362. — 1000 екз.
Agaricus [Архівовано 29 травня 2018 у Wayback Machine.] Mycobank

Джерела

Грибы СССР / М. В. Горленко, М. А. Бондрацева, Л. В. Гарибова и др.; Отв. ред. М. В. Горленко. — М.: Мысль, 1980. — 303 с., ил., 40. пл. — (Справочники-определители географа и путешественника)
Костіков, І. Ю.; Джаган, В. В.; Демченко, Е. М.; Бойко, О. А.; Бойко, В. Р.; Романенко, П. О. (2006). У І. Ю., Костіков; В. В., Джаган. Ботаніка. Водорості та гриби. (вид. 2). Київ: «Арістей». с. 342. ISBN 966-8458-67-2.