Печіночниця звичайна (гриб)

? Печіночниця звичайна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota) Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Порядок: Агарикальні (Agaricales) Родина: Печіночницеві (Fistulinaceae) Рід: Печіночниця (Fistulina) Вид: Печіночниця звичайна
Біноміальна назва
Fistulina hepatica (Schaeff.) With. 1792
Синоніми
Thelephora bucreas Spreng. 1806 Boletus buglossum Retz. 1769 Fistulina buglossum (Retz.) Pers. 1794 Boletus bulliardii J.F. Gmel. 1792 Fistulina endoxantha Speg. 1921 Fistulina hepatica var. endoxantha (Speg.) J.E. Wright 1961 Boletus esculentus With. 1776 Agarico-carnis lingua-bovis Paulet 1793 Buglossus quercinus Wahlenb. 1820 Fistulina sarcoides St.-Amans 1821
Посилання
Вікісховище: Fistulina hepatica Віківиди: Fistulina hepatica EOL: 155217 NCBI: 40457 MB: 193923 IF: 193923

Печіночниця звичайна (Fistulina hepatica) — деревний гриб з родини Fistulinaceae. Місцеві назви — язця печінкова, (рідко) глива.

Плодові тіла бічні, сидячі або з короткою ніжкою, шапки 10-20 (30) см завширшки, 2-6 см завтовшки, соковиті, м'ясисті, з віком сухуваті, щільні, пружні; поодинокі або невеликими групами. Шапки язиковидні, напівкруглі, більш-менш радіально смугасті, дрібногорбкуваті, пурпурово-червоні або пурпурово-м'ясо-червоні, з віком темно-буро-червоні. М'якуш з червонуватим соком, з світлішими прожилками, кислуватий на смак. Гіменофор трубчастий, білуватий, жовтуватий. Трубочки вільні, не з'єднані між собою. У поверхневому шарі тканин шапки утворюються еліпсоподібні конідії 6-10 Х 4-6 мкм. Спорова маса іржаво-бура. Спори безбарвні, світло-жовто-рожеві, яйцеподібні, гладенькі, 4-5,5 Х 3-4 мкм.

Поширена на Поліссі та в Прикарпатті, зустрічається і на Закарпатті. Росте в листяних лісах, найчастіше розвивається на живих стовбурах, біля основи стовбурів (у дуплах) старих дубів і буків як паразит; у серпні — жовтні. Спричиняє буру гниль деревини, відому під назвою бурий дуб.

Внесений до Червоної книги Білорусі.

Молодий гриб — добрий їстівний. Використовують його свіжим.

• Fomitopsis pinicola
• Ядрова гниль

• Дудка И. А. Вассер С. П. Грибы: Справочник миколога и грибника. К. : Наук. думка, 1987. — 536 с. (с. 221)
• Гапиенко О. С., Шапорова Я. А.Fistulina hepatica // Красная книга Беларуси, 2016. — URL [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 72–73.
• Козак В. Т. Гриби України. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. — 224 с. (с. 40). — ISBN 978-966-07-1275-1
• Костіков І. Ю., Джаган В. В., Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. — 2-ге видання, переробл. — Київ : Арістей, 2006. — С. 395. — ISBN 966-8458-67-2.

• Таксономія на сайті www.mycobank.org

Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.