Пилявець Сергій Олегович
Сергі́й Оле́гович Пилявець (1999—2024) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2025, посмертно). ЖиттєписНародився 26 липня 1999 року в селі Медвідка, Вінницького району, Вінницької області. У 2013 році закінчив 8 класів у Медвідській ЗОШ, після чого продовжив навчання у Кам'янець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. 2016 року вступив до Одеської військової академії, за спеціалізацією «Управління діями підрозділів спеціального призначення». Усі навчальні заклади закінчив з відзнаками.[1] Після навчання був направлений до військової частини в м. Хмельницький. При військовій частині успішно закінчив кваліфікаційні курси: «Кваліфікаційний курс спеціальних операцій» та «Курс планування спеціальних операцій тактичного рівня».[2] При військовій частині А2772 пройшов кваліфікаційний курс спеціальних операцій «Командир тактичного підрозділу».[3] У червні 2020 року присвоєно звання інструктор парашутно-десантної підготовки. З початком повномасштабного російського вторгнення, повернувся з курсів які проходили в Грузії і став до лав СОУ. 27 лютого 2022 року захищав країну в Києві. Був майором, командиром роти спецпризначення "Терміти"[4]. Воював на Лиманському, Куп'янському, Ізюмському, Херсонському напрямку. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів, звільнено низку населених пунктів.[5] Загинув 21 червня 2024 року внаслідок підриву на міні, коли потрапив у мінну засідку.[6] Зустрічали кортеж загиблого Героя живими коридорами 27 червня, в Стрижавці о 18:30, у с. Лаврівка о 18:45, в 19:00 у Медвідці, від початку села по вул. Центральній, до будинку Героя. 28 червня, о 9:00 у храмі великомучениці Параскеви-П’ятниці, отець Микола відслужив заупокійну літургію за Героєм, прощання та поховання відбулося на медвідському кладовищі того ж дня.[3] У Героя залишились батьки, сестра та кохана дівчина, яка в день його загибелі випускалася з військового інституту КНУ ім. Т. Г. Шевченка.[7] НагородиЯк найкращий випускник академії 2020 року нагороджений почесним нагрудним знаком командувача Сил Спеціальних Операцій ЗСУ «Іду на Ви» IV ступеня.[1] Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “За досягнення у військовій службі” ІІ ступеня. Нагороджений Міністерством оборони України нагрудним знаком “За військову доблесть”.[8] Нагороджений Відзнакою Президента України «За оборону України». Нагороджений Відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя».[2] Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 лютого 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[9]. Вшанування11 серпня 2024 року змагання на спортивному фестивалі «Воля Fest» були присвячені пам'яті Героя України майора Сергія Пилявця, в яких 2023 року на дистанції 10 кілометрів з перешкодами, серед військовослужбовців переможцем став сам Сергій Пилявець.[10] У пам’ять про свого командира боєць ССО на псевдо "Спортік" набив тату на руці.[6] Джерела
Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
