Пислар Олександр Олександрович

Олександр Пислар Пислар Олександр Олександрович
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	с. Луковиця
Національність	українець
Псевдо	«BRAVO»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили України
Війни / битви	Російсько-українська війна / Битва за Маріуполь
Нагороди та відзнаки

Олександр Олександрович Пислар — український військовослужбовець, розвідник, повний кавалер ордена «За мужність» ^[1].

Народився в селі Луковиця Чагорської громади. Виконуючи настанову батька, який помер, коли Олександрові було майже 18 років, у 2014 році підписав контракт зі ЗСУ, оскільки на строкову службу його тоді не взяли.

Випускник Глибоцького професійного ліцею.

У 2014—2015 роках брав участь в АТО у складі 24-тої окремої механізованої бригади імені короля Данила. Уже тоді був розвідником у розвідувальній роті, а з 2015 року по грудень 2016 року — командиром групи «Браво» в складі 130-го окремого розвідувального батальйону.

На початку повномасштабного вторгнення вже був командиром розвідувально-диверсійної групи. За успішні дії в лісах поблизу міста Іванкова Київської області його вперше нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня^[1].

Улітку 2022 року потрапив на запорізький фронт, як командир загону спеціального призначення «BRAVO Team» у складі 130-го окремого розвідувального батальйону. Восени того ж року врятував життя комбату, коли потрапили в засідку. Тоді отримав орден «За мужність» ІІ ступеня.

У червні 2023 року загін спецпризначення «BRAVO Team» звільняв Лобкове та П'ятихатки. За успішні штурмові дії Президент України нагородив Олександра Пислара орденом «За мужність» І ступеня.

Наприкінці червня 2023 року у боях поблизу села Роботине Запорізької області отримав осколкове поранення, однак уже через 15 днів повернувся в стрій.

У серпні одним з перших увійшов на територію Курської області в рамках Курської операції. Активно публікував відео з Курської області^[2].

• орден «За мужність» I ступеня (2023) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ^[3]
• орден «За мужність» II ступеня (2023) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку ^[4]
• орден «За мужність» III ступеня (2012) — За особистий вагомий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм.