Планетарій Ейсе Ейсінги
Королівський планетарій Ейсе Ейсінги (нід. Koninklijk Eise Eisinga Planetarium) — діючий планетарій нідерландського майстра і астронома-любителя Ейсе Ейсінги, споруджений між 1774 і 1781 роками[4][5]. Розташований у Франекері, Фрисландії. Вважається найстарішим діючим планетарієм у світі[6][7][8]. ІсторіяЕйсе Ейсінга був обдарованою людиною і з юнацьких років захоплювався математикою та астрономією[9]. Незважаючи на це, його не прийняли до Університету Франекера, і, за сімейною традицією, він став чесальником шерсті[6]. Існує думка, що причина будівництва планетарію була пов'язана з історичними подіями того часу: у другій половині XVIII століття у Фрисландії спалахнула паніка через пророцтво загибелі людства[8]. Ходили чутки, що 8 травня 1774 року відбудеться парад планет — Юпітера, Марса, Венери, Меркурія, а також Місяця — який спричинить руйнівні наслідки не тільки «для Землі, а й для всієї Сонячної системи», і навіть може стати «прелюдією або початком її часткової або цілковитої руйнації»[10]. Паніка була пов'язана з виходом у світ брошури преподобного Елко Альта (Eelco Alta), в якій він, за словами видавця, передбачив кінець світу[9][10][11]. У своїй книзі Альта пов'язав різні астрономічні дані з біблійними цитатами. Хоча брошура була арештована і опублікована лише після того, як страшна дата минула, уникнути паніки не вдалось[12][13]. Тож за цією версією, Ейсе Ейсінга побудував свій планетарій саме з метою демонстрації безпричинності страху і паніки[6][7][14][15]. Але оскільки Ейсінга, за останніми даними, скоріше за все, розпочав будівництво планетарію до публікації брошури Елко Альта, ця причина видається сумнівною[12][14]. На будівництво планетарію замість запланованих 8 місяців роботи знадобилось цілих 7 років. У 1787 році через серйозний конфлікт з управлінням франекерської поліції Ейсе Ейсінга під загрозою арешту був вимушений один, без родини, залишити свій дім і оселитися у Німеччині. Кілька років по тому він отримав звістку, що його дружина померла, а будинок з планетарієм йому більше не належить. Ейсінга все ще побоювався повертатись у Франекер, і через кілька років оселився у маленькому поселенні Вісвліт, де знову отримав професію чесальника шерсті і одружився вдруге. Однак згодом він був схоплений і засуджений Льоветським судом до п'ятирічної висилки з Фрисландії. Після подолання всіх труднощів Ейсе Ейсінга все ж повернувся до Франекера і знову оселився у своєму старому будинку разом з дружиною. Він відремонтував і переналаштував всій планетарій, який з того часу працював ще більш справно. Врешті Ейсінга став почесним жителем Франекера і навіть був призначений керівником університету і управителем провінції, а також отримав лицарський орден[6][12]. Планетарій здобував все більшу популярність. У 1818 році його відвідав сам король Віллем I, він придбав планетарій для держави Нідерландів. У 1859 році держава подарувала планетарій Ейсе Ейсінги общині Франекера[6].
КонструкціяПланетарій Ейсе Ейсінги був розмішений просто на стелі його власного житлового будинку у Франекері[16][17]. Він являє собою механічну модель Сонячної системи, в якій всі планети рухаються навколо Сонця з певною швидкістю. Кожна планета проходить свій шлях за реальний відрізок часу. Приміром, Меркурій здійснює один оберт навколо Сонця за 88 днів, Земля — за один рік, а Сатурн — за 29 років[7][8]. Зі стелі звисають вбудовані туди шарніри, на яких утримуються пропорційно зменшені моделі кожної планети. На верхньому поверсі будинку розташований пристрій, що керує конструкцією[14]. Він виготовлений з дубових обручів і дисків[8]. Весь механізм містить у собі близько 10 тисяч цвяхів, схожих на зуби, які були виготовлені вручну[7]. Ейсе Ейсінгу допомагав батько, він виготовив на своєму токарному верстаті майже всі шестірні для пристрою[12]. Механізму з системою керування надають руху дев'ять гир і маятників. Для розміщення всієї конструкції у себе вдома, Ейсе Ейсінга був вимушений зменшити спальну кімнату[12][17]. Варто також відзначити, що коли робота над планетарієм була завершена, того ж 1781 року, був відкритий Уран, проте Ейсінга дізнався про це вже після завершення роботи над конструкцією, і місця для розміщення нової планети не вистачило. У планах Ейсінги було будівництво ще більш грандіозного планетарію, ніж на стелі його будинку, але через неспокійну політичну ситуацію ці плани не були реалізовані[12][14].
Один раз на чотири роки необхідно вручну переналаштовувати механізм планетарію, щоб уникнути неточності через 29 лютого кожного високосного року. До конструкції планетарію також входить пристрій, що показує поточний час і дату. Планка, на якій вказані роки, має змінюватись кожні 10 років. В будинку Ейсе Ейсінги на стінах і стелі також вбудовані різноманітні сонячні годинники його роботи[5]. Сучасність З 1990 року планетарій Ейсе Ейсінги значиться серед ста найважливіших об'єктів спадщини Нідерландів[en], а у грудні 2012 року був запропонований урядом Нідерландів як кандидат для включення у Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Нідерландах[18]. Планетарій Ейсінги також входить до списку державних пам'яток Нідерландів під номером 15668[19]. Поруч з планетарієм відкрите однойменне кафе[20], а вулиця, на якій розташовані обидві будівлі, отримала назву на честь творця — Ейсе Ейсінги[16]. Планетарій Ейсе Ейсінги став моделлю для Зойленбурзького планетарію (нід. Planetarium Zuylenburgh[nl]). Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
