Платформа європейської пам'яті та сумління

Платформа європейської пам'яті та сумління
Абревіатура	PEMC(англ.)
Тип	міжнародна організація організація недержавна організація
Засновано	14 жовтня 2011[1]
Правовий статус	association of legal entitiesd
Країна	Чехія
Штаб-квартира	Прага (50°04′25″ пн. ш. 14°26′02″ сх. д. / 50.0736773° пн. ш. 14.433888° сх. д. / 50.0736773; 14.433888)[2]
Розташування	Прага[3]
50°04′25″ пн. ш. 14°26′02″ сх. д. / 50.073677300347° пн. ш. 14.433927511713° сх. д. / 50.073677300347; 14.433927511713
Дохід	250 000 € (2020)
Вебсайт: memoryandconscience.eu

Платформа європейської пам'яті та сумління (англ. Platform of European Memory and Conscience, чеськ. Platforma evropské paměti a svědomí) — міжнародний проєкт, покликаний досліджувати діяльність і злочини тоталітарних режимів у Європі в XX столітті та не допустити відновлення тоталітаризму в Європі. Проєкт створений 14 жовтня 2011 року в Празі під час саміту прем'єр-міністрів Вишеградської групи. У церемонії підписання документа про створення проєкту взяли участь прем'єр-міністри трьох країн Вишеградської групи: Петр Нечас (Чехія), Дональд Туск (Польща) і Віктор Орбан (Угорщина).

Європейські політики неодноразово закликали засудити комунізм на рівні з нацизмом, тому було прийнято такі документи, як Празька декларація про європейське сумління та комунізм (2008) і Декларація про злочини комунізму (2010). Створення Платформи стало черговим кроком для сприяння роботі науково-дослідних установ у питаннях глибшого вивчення нацистських і комуністичних злочинів.

Проєкт розрахований на 3 роки, у ньому беруть участь науково-дослідні установи країн Європейського Союзу. Президент Платформи європейської пам'яті та сумління: Йоран Лінґдблад (Швеція). Грант для досліджень, пов'язаних із проєктом, отримав Інститут досліджень тоталітарних режимів (Прага).

У 2012 році до Платформи приєдналися дві організації з України: Меджліс кримськотатарського народу та Центр досліджень визвольного руху.

У 2014 році членство у Платформі отримав Український інститут національної пам'яті.

У 2015 році членом Платформи європейської пам'яті та сумління став Національний музей Голодомору-геноциду.

У 2016 році, під час триденного засідання у Києві, новими членами організації стали Фонд збереження історії Майдану (Україна), Інститут демократії, медіа й культури (Албанія), Асоціація «Сліди пам'яті» (Traces of Memory) (Чехія), Інститут національної пам'яті Словаччини, Центр дослідження тоталітаризму імені Вітольда Пілецького (Польща).^[4]

Партнерами Платформи європейської пам'яті та сумління є такі організації та інституції:

•  Болгарія: Центр Ганни Арендт
•  Естонія: Естонський інститут національної пам'яті, Unitas Foundation
•  Латвія: Асоціація Музею окупації Латвії, Латвійське товариство дослідження окупації
•  Литва: Секретаріат Міжнародної комісії з оцінювання злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві, Центр досліджень геноциду і руху опору Литви
•  Нідерланди: Фундація історії тоталітарних режимів і їхніх жертв
•  Німеччина: Berlin-Hohenschönhausen Memorial, Hannah Arendt Society, Stiftung Sächsische Gedenkstätten, the Federal Commissioner for the Stasi Archives
•  Польща: Інститут національної пам'яті, Музей Варшавського повстання
•  Румунія: Інститут досліджень комуністичних злочинів і пам'яті румунської еміграції
•  Словаччина: Фундація Яна Ланґоша
•  Словенія: Дослідницький центр національного примирення
•  Угорщина: Public Foundation for the Research of Central and East European History and Society, музей Дім терору
•  Україна: Меджліс кримськотатарського народу, Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Архів національної пам'яті
•  Чехія: Інститут досліджень тоталітарних режимів, Архів служби безпеки
•  Швеція: Інститут інформації про злочини комунізму

• Офіційна сторінка проєкту
• Український інститут національної пам'яті увійшов до Платформи європейської пам'яті та сумління