Плаушевська Олена Володимирівна
Плаушевська Олена Володимирівна (нар. 21 лютого 1925, Одеса — †2007) — педагогиня, учений-філолог, кандидат філологічних наук, журналістка, краєзнавець, викладачка Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Відмінник освіти України. Учасниця Другої світової війни.[1] ЖиттєписНародилася в м. Одеса. Батько – Плаушевський Володимир Якович, капітан теплоходу « Вірменія», який був потоплений німецькою авіацією поблизу узбережжя Криму 7 листопада 1941 року. З 1940 року працювала телефоністкою радіостанції порту, коректором при морській базі. З 1947 року – початок педагогічної діяльності: вихователь спецшколи-інтернату з англійською мовою навчання. З 1949 року О. В. Плаушевська працювала на посаді бібліотекаря та лаборанта в Одеському вищому мореплавному училищі.[2] Освіта та початок наукової праці1953 року – здобула вищу освіту в Одеському педагогічному інституті ім. К. Д. Ушинського (філологічний факультет, спеціальність «Російська мова та література»). 1957 року - навчання в аспірантурі при Львівському державному університеті імені Івана Франка, де згодом обіймала посаду старшого викладача на кафедрі зарубіжних літератур. 1959 року – захистила дисертацію «Антиколоніальний і антиімперіалістичний роман Джеймса Олдріджа 40-х – початку 50-х рр.» на здобуття наукового ступіня кандидата філологічних наук.[3] Викладацька діяльністьЧернівецький державний університет імені Юрія Федьковича 1961 року – приступила до роботи на посаді старшого викладача кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури філологічного факультету університету. 1962 року – була обрана на посаду доцента. Активно займалася наукою, постійно брала участь у конференціях, працювала над докторською дисертацією з теми «Сучасний європейський антиколоніальний роман». 1962–1963 рр. – керувала науковим студентським гуртком із зарубіжної літератури. Була ініціатором створення навчально-методичних посібників, зокрема, з античної літератури для загальнонаукових факультетів університетів України. Із спогадів Тамари Севернюк: «Її лекції були як унікальні моновистави; вони викликали бажання робити щось своє так само глибоко, високо й натхненно. На її кафедру студенти усіх «призовів» завжди клали чи то тоненьку гілочку вересу, чи якусь невибагливу милу квітку… Знак любові, захоплення та вдячності».[4] Ніжинський державний педагогічний інститут імені М. В. Гоголя. 1971–1976 рр. - керувала кафедрою, продовжувала досліджувати англійську літературу й античні сюжети в західноєвропейських літературах ХХ ст. [5] 1976 - 1999 рр. - працювала на посаді доцента. Крім викладацької роботи Олена Володимирівна займалася вивченням наукових проблем, пов’язаних з методикою викладання російської та зарубіжної літератур. Основний напрямок наукових досліджень цього періоду – зарубіжна література ХVІІ–ХVІІІст., історія художньої культури. З 1990 року на історико-філологічному факультеті була створена нова кафедра – історії культури, літератури та народознавства, де продовжила працювати Плаушевська О.В. Наукова робота викладачів була зосереджена на вивченні регіональної культури Полісся та радянській літературі. При кафедрі була відкрита аспірантура з теорії та історії культури. Був заснований «Центр регіонального вивчення культури Полісся»[6], науковий збірник «Література та культура Полісся» (у 2020 р. вийшов 100-й випуск)[7], функціонували три театральні колективи (український, російський, зарубіжний).[8] Журналістська діяльністьЗ 1960 р. систематично виступала на радіо, друкувала публіцистичні статті з актуальних питань зарубіжної літератури й театру. Співпрацювала з газетами «Львівська правда», «Вільна Україна», «Літературна газета»; журналами «Іноземна філологія», «Радянське літературознавство» (тепер: «Слово і час»).[9] 1992, вересень – вийшло у світ перше видання вузівської газети «Альма матер» (серед ініціаторів - Олена Плаушевська).[10] Член Національної спілки журналістів України. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
