Плахута Ігор Вікторович

Ігор Плахута Ігор Вікторович Плахута
Генерал-майор
Загальна інформація
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Війни / битви	Російсько-українська війна
Командування
11.02.2024 — т. ч. Територіальна оборона, командувач
Нагороди та відзнаки
Плахута Ігор Вікторович у Вікісховищі

Ігор Вікторович Плахута — український військовослужбовець, генерал-майор Збройних сил України. Командувач Сил територіальної оборони ЗСУ (від 2024). Керував внутрішніми військами МВС під час розгону Євромайдану.^[1]

2000 року вступив на оперативно-тактичний факультет національної академії оборони україни, 2009 року закінчив оперативно-стратегічний факультет національного університету оборони України.

У 2004—2008 роках служив командиром Окремої президентської бригади.^[2]

У 2008—2012 роках він очолював 169-й навчальний центр «Десна».^[2] А згодом у 2012 році— начальник управління Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС України.^[3]

У 2013—2014 роках в часи Євромайдану працював у системі МВС та керував силами Внутрішніх військ, які розганяли протестувальників.^[4]

Після Революції Гідності він вийшов на пенсію та обійняв посаду заступника ректора Інституту УДО.^[5]

11 лютого 2024 року Президент України Володимир Зеленський призначив Ігоря Плахуту командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ.^[6] На цій посаді він змінив Анатолія Баргилевича, який став начальником Генерального Штабу ЗСУ. Це призначення викликало неоднозначну реакцію через участь Плахути в розгоні Євромайдану, однак учасник Революції та військовик Максим Громов заявив, що він має гарну репутацію серед військових і є «людиною діла».^[7]

• генерал-майор (1 грудня 2009);^[8]
• полковник.^[8]

• орден Данила Галицького (4 грудня 2006) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 15-ї річниці Збройних Сил України;^[9]
• медаль «За військову службу Україні» (31 липня 1998) — за зразкове виконання військового обов'язку, досягнення високих показників у бойовій і професійній підготовці.^[10]