Плигунов Олександр Сергійович
Олександр Сергійович Плигунов (13 (26) травня 1904, Верхнє — 26 жовтня 1975, Київ) — український радянський хімік, кандидат хімічних наук (з 1946 року), професор (з 1961 року), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 29.04.1964 року). Член КПРС з 1940 року. БіографіяНародився 13 (26 травня) 1904 року в селі Верхньому (тепер у складі міста Лисичанська). 1921 р. - Закінчив середню школу.[1] 1921-1925 - Працював в електромонтажній ремонтній майстерні шахти «Євгеніївка» та заводу «Донсода». У 1925 р. Артемівським окружним відділком профспілки О.С. Плигунов був відряджений навчатись до КПІ[2]. 1925-1930 - Навчався на хіміко-технологічному факультеті Київського політехнічного інституту. 1930-1933 - Навчався в аспірантурі КПІ у проф. Д.О. Чорнобаєва. 1931-1933 - Декан технологічного факультету Київського хіміко-технологічного інституту. 1933-1941 - Працював доцентом кафедри основної хімічної технології КПІ. 1934 році - Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук на тему «Дослідження умов утворення феритів натрію методом термічного аналізу». 1934-1937 - За сумісництвом працював на Київському хіміко-фармацевтичному заводі ім. М.В. Ломоносова, начальником дослідного цеху та головним інженером. 1938 - Присвоєно науковий ступінь кандидата хімічних наук та вчене звання доцента. 1939-1941 - За сумісництвом працював старшим науковим співробітником Інституту мінеральної сировини АН УРСР. 1941-1943 - Працював у Середньоазіатському індустріальному інституті[ru] (м. Ташкент)[3], до складу якого після евакуації увійшов КПІ[4]. Був деканом хіміко-технологічного факультету, виконувачем обов’язків заступника директора і тимчасово виконував обов’язки директора інституту. Після звільнення Києва від німецько-фашистських загарбників визначного вченого в галузі хімічної технології О.С. Плигунова було призначено директором КІІ (у грудні 1943р.). Із січня 1944 р.він очолив роботу по відбудові зруйнованих приміщень інституту[1]. 1943-1975 - Завідувач кафедрою технології неорганічних речовин. 1943-1952 - Ректор Київського політехнічного інституту. 1944 - Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. 1948 - Нагороджений орденом Леніна та орденом «Знак Пошани». В 1950 р. був головним редактором „Известий” Київського політехнічного інституту[5]. 1952-1955 - Навчання в докторантурі Московського хіміко-технологічного інституту ім. Д.І. Менделєєва під керівництвом проф. П. М. Будникова. 1953 - Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. 1955-1971 - Ректор Київського політехнічного інституту. 1961 - Присвоєно вчене звання професора. Нагороджений орденом Леніна. 1964 - Присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. 1966 - Нагороджений Офіцерським Хрестом ІІ ступеня «Відродження Польщі». 1970 - Нагороджений Президією Народних Зборів Народної Республіки Болгарії Орденом Кирила і Мефодія І ступеня. Обраний почесним членом Вченої ради Вроцлавської політехніки (Польща). 1971 - Нагороджений орденом Жовтневої Революції. 28 жовтня 1975 року помер на 72-му році життя у Києві. Наукова роботаПраці в галузі удосконалення технологічних процесів та використання нових видів сировини для одержання глинозему, соди, портландцементу тощо. Основні праціПолучение глинозема из каолинов Украины // 50 лет Киев. политех. ин-та: Сб. науч. тр. К., 1948; Термическое разложение нитрофоски при грануляции пульпы в псевдоожиженном слое и хранении удобрения на складе // Новое в производстве серной кислоты, азотных и минеральных удобрений. К., 1965 (співавт.); Способ получения комплексных суспензированных удобрений и их агрохимическая оценка // Химическая промышленность Украины. 1967. № 4 (співавт.); Інтенсифікація деяких гетерогенних процесів виробництва мінеральних добрив методом газової флюідизації // Вісн. Київ. політех. ін-ту. Сер. Хім. машинобудування та технології. 1968. № 4 (співавт.); Попутне одержання добрив при виробництві глинозему з нефелінових руд Приазов’я // Там само (співавт.); Алгоритмизация расчетов в химической технологии: Учеб. пособ. К., 1970 (співавт.); Уравнение для расчета эффективного коэффициента диффузии в порах катализатора // Катализ и катализаторы: Респ. межвед. сб. К., 1971. Вып. 8 (співавт.); Взаємодія діоксиду титану з сірководнем у присутності вуглецю // Український хімічний журнал. 1973. Т. 39, вип. 12 (співавт.); Развитие химической технологии на Украине: В 2 т. К., 1976 (співавт.).[6] Пам'ять На стіні хіміко-технологічного факультету КПІ у 1998 році[7] встановлена гранітна меморіальна дошка на честь професора Олександра Плигунова. В Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» започатковано іменну стипендію ім. О.С. Плигунова.[8] Примітки
Література |
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
