Повстенко Олекса Іванович
 Олекса Іванович Повстенко (* 25 лютого 1902 — 15 січня 1973) — український архітектор, історик мистецтва, член наукової ради Софійського архітектурно-історичного музею (1939—1941), а від 1941 — директор. Олекса Повстенко 1941 року врятував святу Софію від знищення радянськими військами перед їх відступом під час Другої світової війни, а на еміграції написав про неї свою цінну монографію, яку досі вважають неперевершеною у своїй тематиці:[1]Учасник визвольної боротьби УНР — козак 6-ї Запорізької дивізії. На еміграції став проєктувальником будинку Капітолію США. БіографіяНародився 1902 року на Поділлі, в селі Хащувате, Гайсинського повіту[2]. Учасник Українських визвольних змагань, був козаком Богданівського полку. У 1927 році закінчив Волинський індустріальний політехнікум в Житомирі та аспірантуру НДІ промислового будівництва в Харкові. Викладав у Харківському будівельному технікумі до 1934 р[3], працював інженером-архітектором. У 1935 році після перенесення столиці УРСР в Київ отримав посаду архітектора в Наркоматі освіти[2]. У 30-ті роки проектував численні житлові та громадські будівлі: шкіл, бібліотек, клубів в різних містах України, Харківський педагогічний інститут, будинок Харківської астрономічної обсерваторії та ін.[4], брав участь в архітектурних виставках. У 1937 році Повстенко призначений керівником відділу при республіканському правлінні Спілки архітектури України. У 1941 році Олекса Іванович став директором Софіївського архітектурно-історичного музею, перешкодив підриву собору під час відступу радянських сил з Києва. У роки війни, німці заарештували Лева Силенка. Олекса Повстенко, Нестор Городовенко, Віктор Приходько та Петро Дяченко виступили поручителями, і Силенко був звільнений. У розмові О. Повстенко сказав: "Бачу, на обличчі сліди есесівських ударів. Вони могли тебе розстріляти або вислати у Німеччину до концтабору. Ми за тебе поручилися, як знаєш. Краще, якби ти виїхав за межі України - до Словаччини, Німеччини чи Австрії, а звідти до Швейцарії. Або у Галичині підеш до партизанів. Але, як на мене, ти родився бути філософом і на солдата не надаєшся".[5] Під час німецької окупації з 1941 по 1943 рік залишався керівником Софійського музеєм у Києві.[4] За однією з версій, пізніше потрапив у німецький концтабір, звідки був визволений у 1945 році. За іншою, виїхав разом з німцями, забравши з собою частину дуже цінних оригінальних, зокрема, фотографічних, матеріалів (частина з яких зберігається в особовому фонді Михайла Гоція Архіву Українського Вільного Університету). Після війни опинився в американській зоні окупації. Згодом, у 1949 році, емігрував до Сполучених Штатів, де працював у відділі архітектури Капітолію у Вашингтоні, округ Колумбія. Спроектував Свято-Троїцький кафедральний собор у Вінніпезі (1949). Є автором кількох книг, серед яких праці з історії українського мистецтва, історичні карти Києва та ін.[4] У 1954 році вийшла праця Повстенка Катедра св. Софії у Києв видання УВАН у Нью-Йорку, в якій розмістив 336 фотографій святині. Друк цієї роботи спонукав видання аналогічного дослідження в УРСР, але вже з метою продемонструвати «постійну турботу партії й уряду про видатну пам'ятку архітектури»:[1] З 1959 року — архітектор-проектувальник Капітолію США. Також розробляв проекти на замовлення бібліотеки Конгресу США, Верховного суду, сенату США, ботанічного саду. Брав участь у житті української діаспори, був членом Української вільної академії наук і Наукового товариства імені Тараса Шевченка[3]. Помер 1973 року у Вашингтоні, похований на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі. Вшанування пам'яті16 серпня 2023 року у місті Дніпро вулицю Дунаєвського перейменували на вулицю Олекси Повстенка. Примітки
Праці
Джерела та література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
