Поганий день у Блек Році

*Поганий день у Блек Році*
Поганий день у Блек Році;
англ. Bad Day at Black Rock
Жанр	кримінальна драма
Режисер	Джон Стерджес
Продюсер	Дор Шарі[en]
Сценарист	Міллард Кауфман[en]
На основі	оповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна[en]
У головних ; ролях	Спенсер Трейсі ; Роберт Райан[en] ; Енн Френсіс ; Дін Джаггер ; Волтер Бреннан ; Ернест Боргнайн ; Лі Марвін
Оператор	Вільям С. Меллор[en]
Композитор	Андре Превін
Художник	Millard Kaufmand
Кінокомпанія	Metro-Goldwyn-Mayer
Дистриб'ютор	Metro-Goldwyn-Mayer
Тривалість	81 хв.
Мова	англійська
Локалізація	фільм не озвучили українською мовою для прокату в Україні
Країна	США
Рік	1955
Кошторис	$ 1 288 000
Касові збори	$ 3 788 000
IMDb	ID 0047849
Рейтинг	IMDb:
	Поганий день у Блек Році у Вікісховищі

«Поганий день у Блек Році»^[1] (англ. Bad Day at Black Rock) — американська кримінальна драма 1955 року режисера Джона Стерджеса. Екранізація оповідання «Погані часи в Гонді» (Bad Time at Honda) Говарда Бресліна^[en], опублікованого в «Американському журналі» (The American Magazine) у січні 1947 року.

У 2018 році фільм «Поганий день у Блек Році» був обраний Бібліотекою Конгресу США для зберігання в Національному реєстрі фільмів як «культурно, історично та естетично значимий».^[2]^[3]

Сюжет

Однорукий чоловік Макріді (Спенсер Трейсі) приїжджає в маленьке сонне пустельне містечко Блек Рок, що перекладається як Чорна Скеля. Спочатку він не розповідає жителям про причину свого візиту. Однак, коли вони довідуються, що Макріді шукає колишнього японсько-американського мешканця Блек Року на ім'я Комоко, у нього з'являються проблеми.^[3]

Ролі виконують

Спенсер Трейсі — Джон Дж. Макріді
Роберт Райан^[en] — Ріно Сміт
Енн Френсіс — Ліз Верт
Дін Джаггер — шериф Тім Горн
Волтер Бреннан — Док Велі
Ернест Боргнайн — Колі Трімбл
Лі Марвін — Гектор Девід
Джон Еріксон^[en] — Піт Верт

Навколо фільму

Фільмування почалося в липні 1954 року зі сцени, в якій потяг прибуває на станцію і мчить до глядачів, але було б смертельно небезпечно спробувати маневр гелікоптера на шляху швидкого локомотива. Тому пілот-каскадер запропонував ідеальне рішення: пустити поїзд задом наперед і пролетіти на вертольоті над локомотивом, що відступає, а потім на екрані спроектувати відзнятий матеріал у зворотному напрямку.
Доре Шарі вирішив створити фільм без музики, а використовував лише звуки навколишнього середовища — куранти годинника, вітер у прерії тощо. Дор Шарі описав це видіння у своїй автобіографії: «Спочатку тиха цятка станції в самому серці пустелі. Дме вітер, виття койота, далекий гудок дизельного двигуна, потім гуркіт потяга. Музичний відділ мене ненавидів».