Погонофори
Погонофо́ри (лат. Pogonophora) — червоподібні морські тварини, що живуть на великих глибинах (від 2 000 до 9 000 метрів). Загальні відомостіВперше знайдені у водах Індонезії[джерело?], науково описані лише у 1914 році французьким зоологом Морисом Коллері[джерело?]. Першу погонофору у радянських водах виявила в Охотському морі радянська океанографічна експедиція 1932 року[джерело?]. Пізніше радянський зоолог А. В. Іванов описав відкриті ним нові види погонофор. 1955 року ;Іванов виділив погонофор у самостійний тип. Погонофори — дуже своєрідні форми. Їх довге тіло вміщено в захисну трубку завдовжки близько 1,5 м, з якої може висовуватися передній кінець тварин. Тіло погонофор складається з трьох сегментів[джерело?]. Передній відділ має багато щупальців. У цьому відділі розташовано примітивний головний мозок, від якого відходить спинний нервовий стовбур. Замкнена; примітивне серце лежить на черевному боці першого сегмента. Рота і кишечника немає. Поживні часточки захоплюються щупальцями, і виділюваними ними ж ферментами перетравлюються поза тілом[джерело?]. Перетравлена пожива всмоктується також через щупальці, які служать і органом дихання. Роздільностатеві. Гонади лежать у задньому сегменті. КласифікаціяРодина включає наступні роди[джерело?]:
Примітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia