Погорелов Віктор Володимирович
Ві́ктор Володи́мирович Погоре́лов (нар. 1951) — міський голова Ужгорода. БіографіяВіктор Володимирович Погорелов народився 1951 року в місті Ужгороді. Батько — Володимир Семенович військовослужбовець старшина-зв'язківець; мати — Олена Маркіянівна, родом з Миколаївської області, приїхала сюди за направленням як банківський працівник. Почав навчання в четвертій школі міста Ужгорода, а закінчив дев'яту. 1968 року вступав до Київського політехнічного інституту на спеціальність «Конструювання радіоапаратури», не пройшов конкурс. Провчившись тримісячні курси при Ужгородському машинобудівному заводі, став слюсарем-ремонтником устаткування. Після проходження служби в армії склав іспити на заочне відділення загальнотехнічного факультету зі спеціальності «Містобудування». Потім влаштувався інженером у міськжитлоуправлінні. 1977 року одружився. Народився син Андрій. За службові зловживання був засуджений до таборів. Відбував покарання у Кривому Розі, по тому на Півночі — у Комі, Солікамський пересильний табір «Білий лебідь». За 6 років звільнений. На Закарпатті трудову діяльність розпочав робітником, згодом став бригадиром, майстром. 1989 року В. В. Погорелов створив МП «Рельєф». У 2002—2006 роки працював на посаді мера м. Ужгорода. У 2007—2010 роках — на посаді начальника Головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації. На місцевих виборах в Україні 31 жовтня 2010 року балотувався на посаду ужгородського міського голови від маловідомої локальної «Партії екологічного порятунку „ЕКО+25 %“», і за результатами виборів переміг, набравши 33 % голосів, про що оголосив на засіданні Ужгородської міської територіальної виборчої комісії її голова Віктор Боричевський 5 листопада 2010 року[1]. Заслужений економіст України (лютий 2010)[2]. Орден «За заслуги» III ступеня (жовтень 2003)[3]. 24 лютого 2014 року відправлений у відставку з посади міського голови м. Ужгорода.[4] 25 листопада 2014 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду процедуру відставки визнано неправомірною, поновлений на посаді міського голови[5]. Виноски
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia