Подольский листок

«Подо́льский листо́к» — громадська й літературна газета. Видавалася в Кам'янці-Подільському. Виходила тричі на тиждень з 1(13) січня 1881 року до 6(18) лютого 1882 року.

Видавець-редактор Борис Сторожевський. Секретарем у газеті працював народоволець Микола Стародворський ^[1].

Це було перше в місті неофіційне періодичне видання. Вихід припинився через обставини важкі й редакцією не передбачені. Через борги редактор-видавець утік із міста від кредиторів.

Основні відділи газети: «Хроніка кам'янець-подільського життя», «Політичні вісті (міжнародний огляд)», «Суміш», «Внутрішні вісті (сторінками газет)». Друкувалися кореспонденції з різних місць Південно-Західного краю. Від № 34 в газеті з'явилися рубрики «Частина офіційна» та «Частина неофіційна».

Газета вигідно відрізнялася від багатьох провінційних видань 1880-х років ґрунтовністю та різкістю критики деяких сторін суспільно-політичного життя і економічних відносин у Росії. «Подольский листок» доводив на основі аналізу статистичних даних наявність великої кількості малоземельних селян, особливо з числа колишніх дворових, зростання сільського пролетаріату. В низці кореспонденцій наводилися факти важкого матеріального стану та безправ'я робітників на цукрових заводах Подільської губернії, експлуатації дітей і підлітків. Газета критикувала місцеве чиновництво, суд, негативно відгукувалася про «розумово-моральний рівень» сільського духовенства. Основні надії газета покладала на «розвиток земських сил».

6(18) червня 1881 року в газеті (№ 62) було вміщено такий вірш про стан мостів у Кам'янці-Подільському ^[2]:

Серед дореволюційних газет, які містять значну кількість інформації про операції з нерухомістю та становище у сфері житлового забезпечення громадян у другій половині XIX століття на теренах Правобережної України, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Молчанов називає і «Подольский листок» ^[3]. На підтвердженя того, що в цілому вивчення еволюції житлового забезпечення тих часів дає змогу зрозуміти, що поступово громадськість і заможні верстви населення змінюють своє ставлення до найменш забезпечених громадян, дослідник наводить такий приклад, почерпнутий із «Подольского листка»: присяжний повірений Ісидор Альбертович Гольдсміт приймав на себе ведення цивільних та кримінальних справ, а для бідних поради надавав безкоштовно ^[4].

У газеті друкувався ректор Подільської духовної семінарії Митрофан Симашкевич: «Рахманьский великдень и его происхождение» (1881, № 41), «Обычай сжигать Дидуха» (1881, № 46) ^[5].

19(31) травня 1881 року Юхим Сіцінський, навчаючись у Подільській духовній семінарії, видрукував у газеті «Подольский листок» свою першу етнографічну розвідку «Народное предание о Полозе» ^[6].

• Энциклопедический словарь / Издатели Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — Т. 24: Повелительное наклонение — Полярные координаты. — Санкт-Петербург, 1898. — С. 102.
• «Подольский Листок» // Большая энциклопедия: Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания. — Т. 15: Пенька — Пуль. — Санкт-Петербург, 1904. — С. 329.
• Русская периодическая печать (1702–1894): Справочник. — Москва: Государственное издательство политической литературы, 1959. — С. 629—630.
• Яворська Юлія. «Подольский листок»: З історії преси Поділля // Прапор Жовтня. — 1981. — 26 грудня. — С. 4.
• Паравійчук Андрій. Кам'янець-Подільський у минулому і сучасному: Хронологія основних історичних подій // Вісник історико-культурологічного Подільського братства. — № 4. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 25.
• Будзей Олег. Кам'янецькі часописи: від зародження до буму // Ми пишемо історію: До 20-річчя газети «Подолянин». — Кам'янець-Подільський, 2012. — С. 94—97.