Подушка  Поду́шка[1] — постільна річ у вигляді зшитого з усіх боків мішка, наповненого пухом, пір'ям, поролоном, синтепоном чи будь-яким іншим м'яким матеріалом. Класична подушка є опорою для голови людини, рідше її підкладають під спину, відомі також спеціальні декоративні подушки та подушки для ніг, які зазвичай використовують під час молитви. ЕтимологіяУкраїнське «подушка» походить від прасл. *podušьkа (*ро-dušьkа), утвореного від приставки *ро + *duxati («дихати», «дути»), і пов'язаного з ідеєю надування, «надихання» (буквально — «подута», «надута»). Тлумачення слова як похідного від слів под («під») + ушко («вушко») є прикладом народної етимології[2][3]. Історія
Спочатку подушки використовувались переважно багатіями, їх було знайдено у гробницях стародавніх єгиптян. Оскільки техніки розфарбування та вишивання були вельми складними, вважається, що подушки були скоріш формою мистецтва, аніж атрибутом зручності чи комфорту. Декоративні подушки були цінним товаром споживання у Китаї, пізніше — у Середньовічній Європі. Промислова революція дала початок масовому виробництву декоративного текстилю та подушок. Традиційні китайські подушки є зазвичай не набитими мішками, а важкими скринями, виготовленими з дерева, металу, каміння або порцеляни. КонструкціяЗвичайна в Україні конструкція подушки — напірник з наповнювачем, укритий зверху наволочкою.
Наповнювачі й технології виготовлення
Натуральна сировинаНайпростішим матеріалом для виготовлення подушок є сіно або солома, але ці матеріали досить сильно програють іншим альтернативам за своїми властивостями, тому практично не використовуються в наш час. Традиційні наповнювачі — це пух, пір'я, вовна та бавовна Синтетична сировина Існує кілька видів синтетичного наповнювача для подушок. Відносно дешевими та технологічно простими є подушки, що наповнені синтепоном. Такі подушки не спричиняють алергічні реакції у людей з алергією на натуральне перо, менше пахнуть, в них не заводяться кліщі. Термін експлуатації таких подушок становить 7-10 років. Їх можна прати в автоматичній пральній машині. Найпопулярнішим синтетичним наповнювачем є комфорель — маленькі кульки з м'якого пухнастого синтетичного волокна. Така подушка має переваги синтепонових подушок, окрім того, вона відмінно зберігає форму. Моднішими є наповнювачі подушок із натурального латексу, що виготовляються зі спіненого каучуку. Цей матеріал в основному застосовують для ортопедичних подушок. Латекс вельми пружний, і добре підтримує голову та шию людини. Така подушка ніби підлаштовується під форму тіла, і коли людина підіймає з неї голову — вона поступово повертається у свою початкову форму. Розміри та форма
Подушки зроблені таким чином, щоб забезпечити підтримку та комфорт для тіла людини. Існує три основних види подушок: для ліжка, ортопедичні та декоративні. Для ліжкаПодушки для ліжка зазвичай мають прямокутну форму. Вони часто мають змінну пошивку, що полегшує їх прання, допомагає підтримувати свіжість ліжка. Окрім великих подушок, використовують і маленькі (у деяких регіонах відомі як «я́сики»)[9]. Під подушку для надання їй вищого положення можуть класти підголів'я (підголов'я, підголовок, підголо́вач)[10][11][12] — невеличку низеньку скриньку, підставку або інший предмет. Подушки для тіла мають десь такі ж розміри як у тіла дорослої людини, вони забезпечують комфорт як для голови та шиї, так і для колін та ніг донизу. Такий тип подушок може бути особливо корисними для тих, хто полюбляє спати на боці, а також для вагітних жінок. Ортопедичні
ДекоративніДекоративні подушки мають дві цілі. Зазвичай вони мають приємне покриття та слугують для прикрашення інтер'єру. Також вони можуть бути предметом комфорту, як і звичайні подушки. Цікаві факти
Див. також Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Подушка Інше
Примітки
Покликання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
