Позаземна цивілізація![]() Позаземні цивілізації — гіпотетичні цивілізації, відмінні від нашої, які виникли й розвивалися не на Землі. Існування (так само як і неіснування) позаземних цивілізацій не доведено, проте статистично можливе[1][2]. Поняття використовується головним чином у фантастиці, уфологічних теоріях. Розробку критеріїв і віднесення того чи іншого організованого позаземного життя до класу позаземних цивілізацій визначається наукою цивілізацієзнавством. ІсторіяНаукова ідея позаземних цивілізацій з'явилася в XVII столітті у зв'язку з появою геліоцентричної системи світу Коперника і винаходом телескопу Галілеєм. На Місяці були виявлені гори й долини, і було зроблено припущення про існування місячних аборигенів — «селенітів». Пізніше було висловлено припущення про існування марсіан. У міру дослідження Сонячної системи передбачуване місцеперебування позаземних цивілізацій переносилося углиб космосу. Гіпотеза про існування позаземних цивілізацій виходить з уявлень про природне походження життя на Землі і її еволюції. Якщо виникнення життя, а потім і розумного життя — природний процес, то подібне могло відбутися і в будь-якому іншому місці, де є відповідні умови. Хоча, за сучасними уявленнями, решта планет нашої системи, швидше за все, позбавлені життя, Сонячна планетна система не єдина: Сонце — одна з сотень мільярдів зірок нашої галактики. Дослідження показують, що навколо багатьох інших зірок також обертаються планети (які називають екзопланетами). Сама наша Галактика — також не єдина галактика Всесвіту. У телескоп спостерігаються мільярди галактик, багато з яких дуже схожі на нашу. У 1960-х рр. фізик-теоретик Фрімен Дайсон запропонував ідею, що позаземні цивілізації за межами Землі можуть бути виявлені за допомогою явних доказів у спектрі інфрачервоного випромінювання.[3] У січні 2013 р. співробітник московського Інституту ядерних досліджень РАН В'ячеслав Докучаєв припустив, що всередині чорних дір можуть існувати зони, де є передумови для зародження життя, в тому числі у вигляді високорозвинених цивілізацій.[4] У квітні 2015 р. Роджер Гріффіт, дослідник в Університеті штату Пенсильванія, повідомив, що команда науковців знайшла близько 50 галактик, які мають незвично високі рівні інфрачервоного випромінювання, і це потенційно може вказувати на існування високорозвинених цивілізацій.[3] У червні 2020 року науковці Ноттінгемського університету підрахували, що в галактиці Чумацький Шлях налічується приблизно 36 інтелектуальних технічних цивілізацій, які з'являються через 5 млрд років після виникнення життя на відповідних планетах, але час їхнього виживання досить короткий. Крім того, заявлено, що середня відстань між планетними системами із розумними істотами становить 17 тисяч світлових років.[5][6] ПроблематикаНаукова точка зоруЗагалом на проблему існування позаземних цивілізацій існують дві точки зору — прибічників і противників існування. Аргументи скептиків![]() Нині відсутнє точне та офіційне наукове підтвердження існування позаземних цивілізацій, що, в поєднанні зі статистичними висновками про широке поширення розумного життя у Всесвіті, створює парадокс «Великого мовчання Всесвіту» Фермі. Загалом скептики виділяють один простий аргумент:
Аргументи прибічниківДля пояснення парадоксу Фермі часто використовують такі аргументи:
Практичний пошукПошуки позаземного розуму організовані в напрямку виявлення можливих проявів і слідів діяльності позаземних цивілізацій. Наприклад, з 1971 року працює проєкт SETI, в рамках якого вчені намагаються виявити активність позаземних цивілізацій в радіодіапазоні. У проєкту SETI є суспільна поширення у вигляді програми SETI@Home. У липні 2015 р. Юрій Мільнер, співвласник інтернет-компаній DST Global і Mail.ru Group, повідомив, що виділить щонайменше 100 мільйонів доларів у наступні десять років на те, щоб знайти ознаки існування позаземних цивілізацій. Заява була озвучена на прес-конференції за участю Стівена Гокінга в Лондоні.[7] Перший контактБезпосередній контакт при поточному рівні науково-технічного прогресу неможливий через величезні міжзоряні відстані, якщо тільки інші цивілізації не володіють гіперпросторовими технологіями. Тим не менше, в принципі, можливий контакт на відстані[8]. Вже неодноразово відбувались спроби відправити у космос сигнали, які могли бути отриманими та розшифрованими позаземними цивілізаціями. Найвідоміший з таких проєктів — METI (англ. Active SETI). Однак, навіть якщо гіпотетичні «брати по розуму» зможуть прийняти наш сигнал, є ймовірність того, що вони настільки відрізняються від нас, що не зможуть зрозуміти його. КласифікаціяКардашев Микола Семенович запропонував розрізняти гіпотетичні позаземні цивілізації за рівнем їхнього енергоспоживання на декілька типів:
Інші гіпотезиУфологіяІснують переконання, що контакти відбувалися в минулому, але людство або забуло про них, або не сприймає їх саме як контакт з позаземними цивілізаціями. Спектр гіпотез варіюється від пояснення контактом окремих незвичайних явищ в минулому (наприклад, будівництво циклопічних споруд людьми минулого без відповідного технічного розвитку) до оголошення контактом всіх справжніх чи уявних зіткнень з надприродним, описаних, наприклад, в релігійних книгах. КонспірологіяПрибічники деяких конспірологічних теорій стверджують, що світові уряди як мінімум поінформовані про наявність чужопланетян в космосі, у Землі або на ній або контактують з ними. У 2010 р. в деяких світових ЗМІ з'явилися повідомлення, що для перших і наступних контактів з іншопланетянами ООН розглядає питання введення інституту офіційного спецуповноваженого представника Землі з конкретною кандидатурою Мазлан Отман.[9] Пізніше ці твердження були спростовані.[10] У квітні 2010 р. в програмі «Познер» про свої контакти з неземною цивілізацією розповів колишній глава Республіки Калмикія і Президент Міжнародної шахової федерації Кірсан Ілюмжинов. За його словами, зустріч відбулася 18 вересня 1997 р. в Москві.[11] Масова культураПроблема існування позаземних цивілізацій, їх взаємини з людством широко описані в кінематографі та літературі. Найвідоміші кінострічки про інопланетян, зняті у ХХ ст:
Відомі кінофільми про прибульців, зняті у ХХІ ст.:
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia