Поза межами болю (фільм)
«Поза межами болю» — український повнометражний художній фільм за мотивами однойменної повісті видатного українського письменника, доктора філософії (Віденський університет) Осипа Турянського, знятий режисером Ярославом Лупієм 1989 року на кіностудії «Укртелефільм». СюжетПід час Першої світової війни, взимку 1915 року під атакою троїстого союзу, серби вимушені були покинути рідний край зі всіма своїми бранцями (близько 60 тисяч) — австрійськими вояками та потрапили на так званий «шлях смерті» — засніжений гірський перевал. Від умов, які були в албанських горах, загинуло приблизно 45 тисяч бранців. Раптово, після вбивства конвоїра, 8 полонених що були представниками різних народів Австрійської імперії (українець Осип Турянський був одним із них), змогли відійти трохи вбік від так званого «шляху смерті» і зачаїтися. Вони до цього, виживали 10 днів майже без їжі, охляли та не могли рухатись далі, водночас наближалася морозна ніч. Вони розпалили багаття щоб зігрітися — у вогонь пішли паперові австрійські гроші не потрібні в горах, дорогоцінна скрипка, але згодом, щоб не замерзнути, у декого виникла думка стягнути одяг і використати як паливо, з найслабшого серед усіх товариша, якого буде визначено шляхом диких танців навколо вогнища — хто перший впаде, той і буде роздягнений. За деякий час, щоб уникнути голодної смерті, в одного із бранців виник задум, що можна вдатися до канібалізму, оскільки один із полонених, вже замерз на смерть. Ці жахливі думки чорним гайворонням кружляли над свідомістю солдатів. У присмерках безнадії, відчаю й нестерпного болю, розігрувалася трагедія людських душ і тіл.[1] Актори і роліГоловні ролі:
Творча група
ВиробництвоФільм знімався у Карпатах. У картині використані матеріали Центрального архіву кінофотофонодокументів УРСР. Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
