Позняк Володимир Тимофійович
Володимир Тимофійович Позняк (21 вересня 1930, Лиса Гора — 5 червня 1992, Київ) — український радянський історик КПРС. Доктор історичних наук (1981), професор. Заслужений працівник вищої школи УРСР. ЖиттєписНародився 21 вересня 1930 року в селі Лиса Гора на Миколаївщині в селянській родині. Після закінчення Лисогірської середньої школи з золотою медаллю вступив на І курс історичного факультету Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою. Ставши студентом, він наполегливо і методично, плідно працював над собою, оволодівав знаннями. Це був допитливий і працелюбний студент. Після закінчення університету деякий час працював в музеях міста Києва. З 1960 року і до останніх днів життя працював викладачем історії, старшим викладачем, доцентом, професором, заступником завідувача кафедри, виконував обов'язки Вченого секретаря в Київському державному університеті імені Т.Шевченка. Наполеглива робота на кафедрі історії стала для Володимира Тимофійовича доброю, плідною школою, базою для зростання як фахівця і людини. Без відриву від роботи на кафедрі підготував і в листопаді 1966 року захистив кандидатську дисертацію. ![]() Був секретарем комсомольської організації, членом Лисогірського райкому комсомолу, керівником групи доповідачів райкому комсомолу, за що відзначений Почесною грамотою ЦК ВЛКСМ. У вересні 1967 року обраний на посаду доцента. У жовтні 1981 року захистив докторську дисертацію, а через рік став професором. Помер на 62-му році життя 5 червня 1992 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′0.16″ пн. ш. 30°30′6.09″ сх. д. / 50.4167111° пн. ш. 30.5016917° сх. д.), на одній ділянці з земляком Борисом Мозолевським. Наукова діяльністьАктивно займався науково-дослідницькою роботою. Керував науковими дослідженнями студентів, аспірантів, пошукувачів, консультував докторантів. Був автором більше 100 наукових публікацій: монографій, книг, статей, підготував близько 15 кандидатів наук. Був членом декількох спеціалізованих рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій з історії України і всесвітньої історії. Був членом редакційних колегій кількох часописів і всеукраїнських наукових збірників, тривалий час виконував обов'язки вченого секретаря Київського державного університету імені Т.Шевченка. Досліджував партійне будівництво КПРС, активно пропагував ідеї партії[1]. Науковий доробок (частковий)
ПриміткиЛітература
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia