Показник ослаблення
Показник ослаблення (показник екстинкції) — величина, обернена до відстані, на якій потік випромінювання, що утворює паралельний пучок, зменшується через поглинання і розсіяння в середовищі в деяку заздалегідь обумовлену кількість разів. У принциповому плані ступінь ослаблення потоку випромінювання в даному визначенні можна вибирати будь-який, проте в науково-технічній, довідковій та нормативній літературі і в цілому на практиці використовуються два значення ступеня ослаблення: одне, що дорівнює 10, і інше — числу е. В загальному випадку показник ослаблення дорівнює сумі показника поглинання і показника розсіяння[1]. Десятковий показник ослабленняЯкщо у визначенні показника ослаблення ступінь ослаблення вибрано рівним 10, то отриманий у результаті показник ослаблення [2] називають десятковим. У цьому випадку розрахунок здійснюється за формулою: де — потік випромінювання на вході в середовище, — потік випромінювання після проходження ним у середовищі відстані . Відповідно вираз для в такому випадку набуває вигляду: У диференціальній формі його можна записати так: тут — зміна потоку випромінювання після проходження ним шару середовища з малою товщиною . Десятковий показник ослаблення зручно використовувати під час виконання оптотехнічних розрахунків, зокрема, для визначення коефіцієнтів пропускання оптичних систем. Саме така форма показника ослаблення використовується в довідковій літературі, що стосується властивостей безбарвних оптичних стекол[3]. Натуральний показник ослабленняПри використанні у визначенні показника ослаблення числа е отримують показник ослаблення [2], званий натуральним. Розрахунок при цьому проводиться за формулою: Натуральний і десятковий показники поглинання пов'язані один з одним співвідношенням або приблизно . За використання натурального показника вираз для набуває вигляду: Його вигляд у диференціальній формі такий: Рівняння з натуральним показником ослаблення мають компактніший вигляд, ніж у разі використання десяткового показника поглинання, і не містять множника ln(10), що має «штучне» походження. Тому в наукових дослідженнях фундаментального характеру частіше використовують натуральний показник ослаблення. Одиниці вимірюванняВ рамках Міжнародної системи одиниць (SI) вибір одиниць вимірювання визначається міркуваннями зручності і сформованими традиціями. Найширше використовуються обернені сантиметри (см−1) і обернені метри (м−1). Після створення оптичних матеріалів з екстремально низькими втратами і подальшим розвитком волоконної оптики за одиницю вимірювання показника ослаблення стали використовувати дБ/км (dB/km). У цьому випадку розрахунок значень показника ослаблення здійснюється за формулою: де виражається в км. Таким чином, дБ/км є в 106 разів дрібнішою одиницею, ніж см−1. Відповідно, якщо показник ослаблення матеріалу дорівнює 1 дБ/км, то це означає, що його десятковий показник ослаблення дорівнює 10−6 см−1. Про особливості термінологіїНаявність близьких за звучанням термінів призводить до поширених неточностей і помилок у їх вживанні і, як наслідок, непорозумінь. Найчастіше змішуються поняття в таких парах різних за змістом термінів:
Ситуація ускладнюється відмінностями в термінології, що використовується в українсько- та англомовній літературі. Зокрема, непорозуміння відбуваються через те, що в українській мові еквівалентом для «attenuation coefficient» є не співзвучний йому «коефіцієнт ослаблення», а «показник ослаблення». Аналогічно, еквівалентом англійського «absorption coefficient» є не коефіцієнт поглинання, а термін «показник поглинання». Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia