Покотило Олексій Іванович

Покотило Олексій Іванович
Покотило Олексій Іванович;
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	25 лютого 1960 (65 років); Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область, УРСР
Військова служба
Приналежність	Україна
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня	Медаль «За військову службу Україні»

Олексій Іванович Покотило (нар. 25 лютого 1960, село Коритня Монастирищенський район Черкаської області, УРСР) — український військовик, генерал-майор. Керівник Головного управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України.

Життєпис

Народився 25 лютого 1960 в селі Коритня Монастирищенського району Черкаської області.

У 1981 році закінчив Вільнюське вище командне училище радіоелектроніки протиповітряної оборони, а в 1993 році — Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна за спеціальністю "Командно-штабна оперативно-технічна підготовка Військово-повітряних сил".

У 2002 році отримав ступінь магістра державного військового управління в Національній академії оборони України за спеціальністю "Управління діями з'єднань та об'єднань Збройних Сил".

У 2012 році захистив кандидатську дисертацію на тему "Створення Збройних Сил України: історіографія", отримавши науковий ступінь кандидата історичних наук^[2].

Вступив до Збройних Сил в 1977 році. За 35 років військової служби пройшов шлях від офіцера до першого заступника начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування в Генеральному штабі Збройних сил України. У 2012 році звільнений в запас^[3].

У 2015 році очолив Головне управління з питань воєнної безпеки Директорату з питань національної безпеки та оборони Офісу Президента України.

13 серпня 2019 року призначений до складу Комісії державних нагород та геральдики^[4].

Нагороди та звання

Орден «За заслуги» III ступеня (25 грудня 2009) — За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю^[5].
Медаль «За військову службу Україні» (2005) — За вагомий особистий внесок у зміцнення національної безпеки і обороноздатності Української держави, законності та правопорядку, зразкове виконання військового, службового обов'язку у захисті конституційних прав і свобод громадян та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України^[6].