Покровське (Корюківський район)
Покровське (до 1941 року — Бабá, у 1941—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, у Менській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 1142 осіб (2001 рік). До 2020 року орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада. ГеографіяСело розташовано на автотрасі Чернігів — Новгород-Сіверський. У селі є ставок який річечкою Ровчак протікає до ставку в селі Слобідка. У давнину замість ставка була річка Бабка. Станом на 2020 рік повністю пересох. В околицях села є два урвища. На північ від села — урвище Конопляне. На схід від села- урвище Братова. ІсторіяЗасновано не пізніше 1654 року у складі Чернігівського полку Гетьманської України. З 1917 року — у складі УНР. У 1918 році сільські загони самооборони ліквідували вогнища більшовизму та пропаганди ненависті на майновому ґрунті (розстріляний високопоставлений агент більшовицької Росії Шелудько). Але у 1920-х влада російських більшовиків закріпилася. 1929 почали примусову колективізацію господарств села. Терор проти селян супроводжувалося прилюдними грабунками під прикриттям оперативних загонів НКВС СРСР, побиттям незалежних господарників. У 1932 році у Бабі почалися випадки голодної смерті, які в 1933-му стали масовими. Не зважаючи на деморалізацію населення, частина мешканців села знаходила сили організувати допомогу сиротам. Про це свідчить Антоніна Кроха (1921 року народження):
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 209 жителів села[3]. 1941 радянські війська відступили із села. Відроджено народне господарство, відновлено церковне життя. 1943 сталінська влада знову прийшла до села, провівши масову насильницьку мобілізацію. 1946 — терор голодом. До середини 50-х років в селі існувала церква, яка архітектурою схожа на церкву, що знаходиться зараз в селі Чорнотичі. Але радянська влада була проти релігії, тому церкву було знесено, а на її місці збудували будинок культури. До початку 60-х років в сторону селище міського типу Сосниця, був хутір Братова. Він був поділений на нову та стару Братову. Розділяв хутір ставок, який після вимирання хутора був використаний для меліорації земель. У 1991 році мешканці села одностайно висловилися за відновлення державної незалежності України. З 1941 до 2016 року село носило назву Жовтневе[4][5]. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Менської міської громади[6]. 19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Менського району село увійшло до складу Корюківського району[7]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
Відомі людиМарченко Микола Микитович (01.12.1894 — н/д) — сотник армії УНР, піхота. Станом на березень 1921 р. служив хорунжим в пішому курені 2-ї Кулеметної бригади 1-ї Кулеметної дивізії та перебував у таборі інтернованих в м. Петраків, Польща[9]. Євдокія Феодосіївна Леміш, бандуристка[10].
. Див. такожДжерела
Помилка цитування: Тег
<ref> з назвою "Голодомор УІНП", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
