Покутній Анатолій Сергійович

Анатолій Покутній Покутній Анатолій Сергійович
Солдат
Загальна інформація
Народження	4 жовтня 1993(1993-10-04) Адампіль, Старосинявський район, Хмельницька область, Україна
Смерть	26 березня 2022(2022-03-26) (28 років) Кам'янка, Ізюмська міська громада, Ізюмський район, Харківська область, Україна  (загинув у ході бойових дій)
Поховання	Адампіль
Національність	українець
Alma Mater	Тернівський професійний гірничий ліцей
Військова служба
Роки служби	2021—2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ДШВ
Формування	95 ОДШБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну Бої за Ізюм
Нагороди та відзнаки

Покутній Анатолій Сергійович (4 жовтня 1993, с. Адампіль, Хмельницької області — 25 березня 2022, с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області) — український військовослужбовець, солдат 95 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Народився 4 жовтня 1993 року у селі Адампіль Хмельницької області. У 2009 році закінчив Адампільську ЗОШ І-ІІІ ст. Навчався у професійному гірничому ліцеї, де здобув професію гірник (м. Тернівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область). Працював у шахті в м. Тернівка. 22 квітня 2019 року призвався на строкову службу до Львова. У 2021 році підписав контракт з 95 ОДШБр і був призначений навідником десантно-штурмового батальйону десантно-штурмової роти і з осені пішов захищати Батьківщину на лінію фронту. Солдат 1 роти 3 взводу 13-го окремого десантнo-штурмового батальйону 95 ОДШБр в/ч А1910^[1].

У період з 31 жовтня 2021 року по 23 лютого 2022 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях, безпосередньо в районі селища Нью-Йорк. З початку повномасштабного вторгнення російської федерації (24.02.2022) з честю виконував обов'язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні^[1].

З 25 березня 2022 року вважався зниклим безвісти після штурму у с. Кам'янка Ізюмського району Харківської області. Це був 19-й і останній його штурм. У ніч з 24 на 25 березня 2022 року село повністю захопили російські солдати^[2]. Тіло загиблого Анатолія лежало на полі бою півроку, у вересні 2022 був похований у рідному селі^[3].

• Орден «За мужність» ІІІ ступеня (17 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[4].

• Анатолій Покутній // Платформа пам'яті Меморіал
• Коновалова О. Колишня дружина загиблого бійця з Хмельниччини просить підтримати петицію про присвоєння звання Героя України // Суспільне. Новини, 27 червня 2023

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.