Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського

Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського Hamlet polski. Portret Aleksandra Wielopolskiego
Автор	Яцек Мальчевський
Час створення	1903
Розміри	100 × 148 см
Матеріал	Полотно (основа для живопису)
Техніка	Олійний живопис
Місцезнаходження	Варшава (Національний музей)

«Польський Гамлет. Портрет Олександра Велопольського» — картина Яцека Мальчевського, написана у 1903. Зображує алегоричного онука Олександра Велопольського і два різних бачення долі польського народу.

Польський Гамлет знаходиться в колекції Національного музею у Варшаві.

Портрет Олександра Велопольського написаний у 1903 році, і є одним з найвідоміших творів Яцека Мальчевського. Велопольский, польський політик^[1][2][3], член уряду Королівства, на початку 1860-х років намагався маневрувати між інтересами окупантів і польського населення. Фігура розташована в центрі композиції, в оточенні двох жінок. Олександр одягнений у жовто-зелене і підперезаний мішечком, в якому замість куль — тюбики з фарбою. Герой задумливо тягне за пелюстки ромашку.

Картина є символічниою та патріотичною, це можна побачити декількома способами.

Жінки, розміщені на обох сторонах картини є алегорією двох різних баченнь долі батьківщини. Розташована праворуч літня жінка з білим волоссям, одягнена в темні мантії, на її обличчі — вираз смутку, відчаю і усвідомлення свого становища. Вона втілює в собі Польщу поневолену.

Лівіоруч — молода дівчина, напівоголена, в момент розриву пут. Вона сповнена енергії. Вона символізує «Молоду Польщу» — здатну до дії.

Зображення може бути інтерпретоване як вибір правильного шляху і майбутньої долї Батьківщини на початку нового століття. Ця дилема явно співвідноситься з головним героєм Гамлета, драми Вільяма Шекспіра. Олександр Велопольський є прикладом особи, котра робить важке рішення.

Робота є виразом турботи про майбутнє Польщі.

• Beate Störtkuhl: Kunst und Nation: Krakaus Entwicklung zur kulturellen Hauptstadt desgeteilten Polen in der späten Habsburgermonarchie, in: Gun-Britt Kohler, Rainer Grübel, Hans Henning Hahn (Hrsg.), Habsburg und die Slavia, Frankfurt am Main 2008, ISBN 978-3-631-53123-5, S. 353—387.