Поляничко Віктор Петрович
Віктор Петрович Поляничко (9 березня 1937, місто Ростов-на-Дону, тепер Російська Федерація — загинув 1 серпня 1993, село Тарське, Північна Осетія, Російська Федерація) — радянський і російський партійний діяч, 2-й секретар ЦК КП Азербайджану, заступника голови Ради міністрів Російської Федерації. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат Азербайджанської РСР. Народний депутат СРСР (1989—1991). Кандидат історичних наук (1973). ЖиттєписБатько помер через декілька місяців після народження Віктора. Під час німецько-радянської війни перебував з родиною в евакуації в Чечено-Інгуській АРСР. У 1952—1955 роках — слюсар-складальник заводу «Ростсільмаш» у Ростові-на-Дону. У 1955—1956 роках — літературний співробітник районної газети в Московській області. З 1956 по 1959 рік служив у Радянській армії. Член КПРС з 1959 року. У 1959 році направлений виконробом — начальником комсомольського штабу ударного комсомольського будівництва Гайського гірничо-збагачувального комбінату Оренбурзької області. У 1959—1964 роках — 1-й секретар Орського міського комітету ВЛКСМ Оренбурзької області. У 1962 році закінчив факультет журналістики Московського державного університету імені Ломоносова. У 1964—1965 роках — відповідальний організатор ЦК ВЛКСМ у Москві. У 1965—1971 роках — 1-й секретар Челябінського обласного комітету ВЛКСМ. У 1971—1972 роках — секретар Челябінського міського комітету КПРС. У 1972—1978 роках — секретар Оренбурзького обласного комітету КПРС. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Діяльність партійних та комсомольських організацій з комуністичного виховання робітничої молоді в період між XXIII та XXIV з'їздами КПРС». У 1978—1985 роках — завідувач сектору, інспектор відділу пропаганди ЦК КПРС. У 1985—1988 роках працював в Афганістані радником ЦК КПРС при Політбюро ЦК НДПА (політичний радник Бабрака Кармаля та Наджибули). 13 листопада 1988 — 1991 року — 2-й секретар ЦК КП Азербайджану. З 1990 по 1991 рік — керівник Азербайджанського республіканського «Оргкомітету із Нагірно-Карабаської автономної області (НКАО)». У 1991 році повернувся до Москви, займався бізнесом. Член Спілки журналістів РРФСР. З 26 червня по 1 серпня 1993 року — голова Тимчасової адміністрації на територіях Моздоцького району, Приміського району та прилеглих до нього місцевостях Північної Осетії та Малгобецького та Назранівського районів Інгушетії в ранзі заступника голови Ради міністрів — Уряду Російської Федерації. Загинув 1 серпня 1993 року внаслідок терористичного акту біля села Тарське в Північній Осетії. Службову машину, на якій він прямував на переговори з осетинськими польовими командирами, було обстріляно невідомими. У тілі Віктора Поляничка судмедексперти виявили 15 вогнепальних ран. Похований на Новодівочому цвинтарі міста Москви. Нагороди
ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia