Поліванова Марія Семенівна
Марія Семенівна Поліванова (нар. 24 жовтня 1922 — 14 серпня 1942) — Герой Радянського Союзу, снайпер під час німецько-радянської війни. БіографіяМарія Поліванова народилась 24 жовтня 1922 року в селі Наришкіно Алексинського району Тульської області в сім'ї робочого.[1] Освіта середня. Після школи разом з Наталією Ковшовою працювала в трест організації авіаційної промисловості «Оргавіапром», одночасно навчаючись на підготовчих курсах при Московському авіаційному інституті. Планувала стати інженером — авіаконструктором. З початком Німецько-радянської війни пішла на курси снайперів. 15 жовтня 1941 разом з подругою Наталією Ковшовою добровільно зачислені Комінтернівським райвійськкоматом Москви до Червоної армії. З жовтня 1941 року в складі 3-ї Московської комуністичної стрілецької дивізії народного ополчення брала участь в обороні Москви. З січня 1942 в 528-му стрілецькому полку (130-та стрілецька дивізія, 1-ша ударна армія, Північно-Західний фронт). З перших днів зарекомендувала себе зразковим бійцем. Брала участь в будівництві оборонних рубежів під Москвою і одночасно формувала разом з Наталією Ковшовою снайперську групу: навчали бійців майстерності влучної стрільби. За короткий час вони підготували 26 снайперів, які винищили близько 300 гітлерівців.[2] Перша участь в бою відбулась 21 — 22 лютого 1942 року під селом Нова Русса. 22 травня 1942 року в бою була поранена і госпіталізована. Після одужання відразу повернулась на фронт. 14 серпня 1942 року на один з відповідальних ділянок бою біля села Сутоки Парфінського району Новгородської області була висунута група снайперів в складі якої була і Марія Поліванова. Бій вели до останнього патрону. Разом з Наталією Ковшовою були поранені і для того, щоб не потрапити в полон, підірвали останніми гранатами себе разом з десятком гітлерівців, що їх оточували. Похована в селі Коровитчино Староруського району Новгородської області. На особистому рахунку Марії Поліванової близько 140 винищених німецьких солдатів та офіцерів.[3] 14 лютого 1943 року Наказом Президіуму Верховної Ради СРСР Марії Полівановій присвоїли Звання Героя Радянського Союзу посмертно за самовідданість та героїзм, проявлені в бою.[4] НагородиПам'ять
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia