Поліщук Володимир Петрович (футболіст)
Володи́мир Петро́вич Поліщу́к (17 лютого 1949, Рівне, УРСР) — радянський футболіст та футбольний тренер. Гравець, а згодом очільник рівненського «Авангарда». Голова Рівненської обласної федерації футболу (2001–2012). ЖиттєписВолодимир Поліщук народився в Рівному. Навчався у середній школі № 21. У 1966 році був зарахований до складу команди «Колгоспник», що наступного року змінила назву на «Горинь». Того ж року вступив на вечірнє відділення загально-технічного факультету Рівненського інституту інженерів водного господарства. Протягом перших сезонів з'являвся на полі нечасто, задовольняючись роллю резервного голкіпера[1]. У 1969 році перейшов до кишинівської «Молдови», що виступала у другій групі класу «А». Одночасно з цим перевівся до Кишинівського педагогічного інституту імені І. Крянге, який закінчив у 1973 році за фахом «викладач фізичної культури». З 1972 по 1974 рік виступав за рівненський «Авангард», після чого протягом певного часу входив до тренерського штабу клубу, очолюваного Віктором Лукашенком. У 1975 році був прийнятий на посаду старшого тренера обласного спорткомітету. Протягом 1977—1985 років — директор СДЮШОР з футболу рівненської облрасної ради ДСТ «Авангард». У 1985 році очолює дорослу команду «Авангарда», у якій пропрацював протягом наступних 3,5 років. З 1989 по 2000 рік знову обіймав посаду директора СДЮШОР. У 2001 році обраний головою Рівненської обласної федерації футболу. Наприкінці грудня 2012 року поступився кріслом голови федерації Михайлу Кривку, однак обійняв посаду першого заступника голови[2] та мав значний вплив на справи федерації. У березні 2014 року став ініціатором скликання позачергового виконкому РОФФ, на якому разом з іншими членами федерації висловив недовіру Кривку[3]. Протистояння між чиновниками точилося майже до кінця року та закінчилося призначенням позачергових виборів голови у лютому 2015 року, на яких Володимир Поліщук спочатку висунув, а потім добровільно зняв свою кандидатуру, що дозволило Олексію Хахльову стати новим головою федерації без зайвих зусиль. Завдяки цій домовленості Поліщук знову отримав посаду першого заступника голови РОФФ[4]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia