Поліщук Любов Костянтинівна
Поліщук Любов Костянтинівна (28 лютого 1913, с. Петрівка, Гадяцького району Полтавської області — 24 квітня 1978) — українська вчена, докторка біологічних наук, професорка. НавчанняВ 1940 році Л.Поліщук закінчила Київський державний університет імені Т.Шевченка. Трудова діяльністьЗгодом Любов Поліщук працювала лаборантом кафедри фізіології тварин Київського державного університету імені Т.Шевченка. Але робота була перервана Другою світовою війною. Після повернення з евакуації Л.Поліщук була призначена молодшим науковим співробітником Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна Київського університету. Згодом, вона обійняла посади асистента та доцента кафедри фізіології рослин КДУ імені Т. Г. Шевченка. Мешкала у Києві за адресою Бехтеревський провулок (Діонісівський), будинок 15[1]. Наукова діяльність та наукові праціКандидатська дисертація Любові Поліщук, що була захищена у 1949 році, пов'язана з вивченням фізіолого-біохімічних особливостей морозостійкості плодових культур. У 1959 році Любов Поліщук захистила докторську дисертацію, присвячену еколого-фізіологічним особливостям культури волоського горіха в Україні.[2]. Любов Поліщук — автор 114 наукових праць та підручників. Серед них:
РодинаСправу матері продовжив її син Віталій Володимирович Поліщук (1934—1999) — український вчений-біогеограф, академік Української міжнародної академії оригінальних ідей, член-кореспондент Української екологічної академії наук[3]. Інший син - Юрій Володимирович Поліщук (1939-1998), доктор технічних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia