Пономарьов Олексій Пилипович

Пономарьов Олексій Пилипович
Пономарьов Олексій Пилипович
Народився	21 серпня 1930 ; село Кобельовка, тепер село Красний Октябрь Бєлгородського району Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер	20 січня 2002 (71 рік) ; Бєлгород, Росія ; ·автомобільна аварія
Громадянство	СРСР, Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, державний діяч
Науковий ступінь	кандидат сільськогосподарських наук
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС і Рада Федерації
Посада	член Ради Федерації[d]
Партія	КПРС
Нагороди	;
	; ; ;

Олексій Пилипович Пономарьов (21 серпня 1930(19300821), село Кобельовка, тепер село Красний Октябрь Бєлгородського району Бєлгородської області, Російська Федерація — 20 січня 2002, місто Бєлгород, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС, голова Бєлгородського облвиконкому. Член ЦК КПРС у 1986—1991 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Депутат Ради Федерації Законодавчих зборів Російської Федерації 1-го скликання (1993—1996), член Комітету з питань аграрної політики. Кандидат сільськогосподарських наук (1970), доктор сільськогосподарських наук. Професор (1995). Академік Екологічної академії Росії і Міжнародної академії інформатизації. Герой Соціалістичної Праці (5.11.1990).

Життєпис

Народився в родині бухгалтера і колгоспниці. У 1949 році закінчив Мікояновську (Октябрську) середню загальноосвітню школу Бєлгородського району.

У 1949—1954 роках — студент Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства, інженер-механік сільського господарства.

У 1954—1958 роках — головний інженер, директор Черкаської машинно-тракторної станції Бєлгородської області, директор Томаровської машинно-тракторної станції Бєлгородської області.

Член КПРС з 1957 року.

У 1958—1961 роках — директор Томаровської ремонтно-тракторної станції Бєлгородської області.

У лютому — вересні 1961 року — голова виконавчого комітету Томаровської районної ради депутатів трудящих Бєлгородської області.

У вересні 1961 — грудні 1962 року — 1-й секретар Томаровського районного комітету КПРС Бєлгородської області.

У грудні 1962 — січні 1965 року — начальник Борисовського районного виробничого колгоспно-радгоспного управління Бєлгородської області.

У січні 1965 — лютому 1972 року — начальник Бєлгородського обласного управління сільського господарства.

У лютому 1972 — 1977 року — заступник голови виконавчого комітету Бєлгородської обласної ради депутатів трудящих. У 1977 — серпні 1978 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Бєлгородської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1978 — лютому 1983 року — голова виконавчого комітету Бєлгородської обласної ради народних депутатів.

9 лютого 1983 — 23 серпня 1991 року — 1-й секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС.

Одночасно у березні 1990 — 1991 року — голова Бєлгородської обласної ради народних депутатів.

Указом Президента СРСР від 5 листопада 1990 року за великий особистий внесок у забезпечення стабільних темпів зростання виробництва сільськогосподарської продукції голові Бєлгородської обласної ради народних депутатів, першому секретареві обкому КПРС Пономарьову Олексію Пилиповичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У 1991—1994 роках — проректор Бєлгородського сільськогосподарського інституту. У 1994—2002 роках — ректор Бєлгородської державної сільськогосподарської академії

Помер 20 (за деякими даними, 18) січня 2002 року після автомобільної катастрофи. Похований в Бєлгороді.