Понорницька сотняПонорницька (Пониренська) сотня (1654-1782 pp.) - військово-адміністративна і територіальна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини. ІсторіяСотенний центр: містечко Понорниця (Понирне, Понурниця), сьогодні - селище Понорниця Коропського району Чернігівської області. Першу письмову згадку про Понирненську сотню маємо у присяжних списках Ніжинського полку 1654 року, коли козаки Війська Запорізького присягнули царевичу Олексію Михайловичу. Імовірно сотня була створена ще наприкінці 1651 року, внаслідок Білоцерківського мирного договору. У 1663 році в Ніжині відбулася «Чорна рада». Гетьманом Лівобережної України став І.Брюховецький. Прийшовши до влади, він стратив своїх політичних опонентів – насамперед ніжинського полковника Василя Золотаренка. Внаслідок чого Ніжинський полк був радикально реформований. Понирненська сотня була приєднана до Чернігівського полку, у якому і перебувала незмінно аж до 1782 р. Козаки сотні на чолі з сотником Зіньком брали участь у Північній війні 1700-1721 р. За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. Чернігівський полк і його сотні ліквідували. Населені пункти скасованої сотні увійшли до Чернігівського намісництва. СотникиСотники:
Населені пунктиЗа присяжними списками 1654 р. до Понирненської сотні входили містечко Понирне та села Вербіж, Мезин, Овдіївка, Покошичі, Псарівка, Радичів, Хлопеники. Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia