Понте Санта Триніта

Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта, вигляд з мосту Понте Веккіо.
43°46′08″ пн. ш. 11°15′01″ сх. д. / 43.76888889° пн. ш. 11.25027778° сх. д. / 43.76888889; 11.25027778
Офіційна назва	Ponte Santa Trìnita
Країна	Італія[1]
Розташування	Флоренція  Італія
Перетинає	Арно
Тип конструкції	еліптичний арковий міст за проектом Бартоломео Амманаті
Матеріал	камінь
Основний прогін	32
Загальна довжина	108 м
Ширина	29
Відкрито	1569
Конструктор, архітектор	Бартоломео Амманаті і Riccardo Gizdulichd
Понте Санта Триніта Понте Санта Триніта (Італія)
Понте Санта Триніта у Вікісховищі

Понте Санта Триніта (італ. Ponte Santa Trìnita, Міст Святої Трійці) — один з мостів через річку Арно у Флоренції, побудований в епоху Відродження за проектом архітектора Бартоломео Амманаті.

Міст Святої Трійці, названий так на честь однойменної церкви, був побудований у 1566—1569 за проектом Бартоломео Амманаті на місці, де раніше був дерев'яний міст (1252—1259), а згодом після його руйнації від повені - кам'яний п'ятиарковий міст, побудований за проектом відомого художника і архітектора Таддео Гадді у 1333, який у 1557 також був зруйнований після повені.

Понте Санта Триніта є найстарішим еліптичним арковим мостом у світі, його елегантний зовнішній вигляд утворюють три плоскі еліпсоподібні прольоти різної довжини (центральний проліт 32 метри, інші — по 29 метрів), потужні гранчасті підвалини, мармурові картуші і скульптура.

Прикрасою мосту є чотири декоративні статуї «Пори року», які були встановлені в 1608 у рамках весільних урочистостей Козімо II Медічі з Марією Магдаленою Австрійською, — «Весна» П'єтро Франкавілла, «Літо» і «Осінь» Джованні Каччіні^[en] і «Зима» Таддео Ландіні^[en].

8 серпня 1944 міст був зруйнований нацистами. Його реконструкція була здійснена в 1959 під керівництвом архітектора Ріккарда Ґіздуліча і інженера Еміліо Бріцці^[2] з використанням кам'яних фрагментів, що збереглися,^[3] і каменів, взятих з того ж кар'єра, що й оригінальні.

При реконструкції було відновлено підняті з вод Арно фрагменти скульптур, причому голова «Весни» була знайдена і відновлена лише у жовтні 1961.^[4]

Сусідніми мостами є Понте Веккіо (на схід) і Понте алла Каррайя (на захід).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Понте Санта Триніта

• Віртуальний тур по мосту [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.]