Попов Афанасій Васильович

Попов Афанасій Васильович
Народження	1909  Беченчинський наслегd, Ленський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР
Смерть	1961
Країна	Російська імперія  СРСР
Партія	ВКП(б)
Звання	Старший лейтенант
Формування	460-й стрілецький полк
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Афанасій Васильович Попов (рос. Афанасий Васильевич Попов; 1909―1961) ― радянський військовик, учасник Німецько-радянської війни, політрук, командир роти^[1].

Народився в 1909 році у Беченчинському наслезі^[ru] на території сучасного Ленського улусу Якутії.

У 1925 році закінчив Беченчинську школу. У 1932 році вступив до лав ВКП(б), кілька років працював секретарем партійного осередку Нахарської наслезької ради. З 1936 по 1938 роки був головою Витимської сільської ради. У 1938 році переведений на роботу інструктором Ленського райкому партії.

Перед початком Німецько-радянської війни, 13 червня 1941 року, був призваний до лав Червоної Армії. Службу почав в якості політпрацівника, пройшов курси політскладу в Забайкаллі, потім служив політруком кавалерійського ескадрону в Монголії.

У квітні 1943 року закінчив Іркутське військово-політичне училище з присвоєнням звання старшого лейтенанта.

З 19 січня 1944 року на фронті. Воював спочатку на посаді командира взводу автоматників, потім командира роти 460-го стрілецького полку 100-ї Стрілецької Дивізії 1-го Українського фронту. За відмінні бойові дії в районі населеного пункту Підлісний Ялтушків був нагороджений орденом Червоної Зірки. У цьому бою Попов особисто знищив близько десяти німців.

У серпні 1945 року був демобілізований. Повернувшись на батьківщину, працював у колгоспі в системі Управління Наркомату заготовок.

Помер у 1961 році.

• орден Червоної зірки (30 квітня 1944)^[2]
• орден Вітчизняної війни II ступеня (16 травня 1945)^[3]