Порай-Кошиці

Порай-Кошиці

Порай
Близькі роди:	Березовські, Бірюкови, Брюшкови, Доманські, Бернацькі, Зелінські, Зименки, Клєпцови, Кобці, Ломанські, Метельські, Непоровські, Савельєви, Таргоні, Хроповські, Цирульнікови, Чернецькі, Яковлєви^[1], Яновські

Порай-Кошиці — українсько-білорусько-польський шляхетський рід^[2].

Походження

Згідно з сімейною легендою Порай-Кошиці вважали засновником роду Никифора Кошиця. Він походив із Сардинського королівства в Італії (із Косціна), що прибув до Литви в часи князя Вітовта (1392–1430). Згідно з іншою легендою рід походить від одного з кіннотників-патриціїв Розін-Розінус, що перейшов з Італії до богемського володаря Чеха і заснував у Чехії рід Розенбергів. Один з представників цього роду Розінів – Славник мав сім синів від дочки князя Болеслава І^[3].

Але першим документально відомим представником роду був Іван Кошиць гербу Порай, що мешкав в XVI ст. в Великому князівстві Литовському, Руському, Жематійському.

Серед визначних представників роду багато священників, військових, медиків, музичних і театральних діячів. Нащадки роду мешкають сьогодні як в Україні, так і закордоном (зокрема в Росії і США). Частина послуговується прізвищем Кошиць, інша з придатком Порай-Кошиць.

Родовідна схема

Іван Кошиць (*1560 — †?) — власник Виступовичів в Овруцькому повіті Київського воєводства, і частково Великого Села в Ошмянському повіті Мінського воєводства

Станіслав (*1590 — †1665) — поручик гусарського полку. В 1665 році відписав Велике Село і Виступовичі сину ∞ Софія NN (*? — †?)
- Криштоф (*прибл. 1640 — †1710) — чесник мінський.
  - Іван (*прибл. 1700 — †1763) ∞ Катерина NN (*? — †?)
    - Андрій Іванович (*1722 — †1799) — 28 вересня 1774 р. змушений був продати Виступовичі овруцькому підсудку Антону Вечфінському, й переселитися в переселиться в Радомишльський повіт Київської губернії ∞ Маріанна Свєнціцька (*? — †?)
      - Іван Андрійович (*прибл. 1758 — †після 1830) — православний священник. Закінчив Мозирське церковне училище, з якого звільнився 9 березня 1783 р. Мешкав в с. Вітовці Сквирського повіту ∞ Євдокія Антонівна Мшанська (*? — †?)
        Григорій Іванович (*1792 — †після 1865) — православний священник в с. Кирилівка Звенигородського повіту. В його родині близько восьми років жив Тарас Шевченко^[4] ∞ Ксенія Григорівна Григорович (*? — †?)
        Іван Григорович (*1818 — †?)
        
        Ярослав Григорович (*1820 — †?)
        
        Феодосія Григорівна (*1828 — †?)
        
        Прокопій Григорович (*1830 — †?)
        
        Олексій Григорович (*1832 — †?) — православний священник в с. Кирилівка ∞ Мотрона Фомичівна Фомкіна (*? — †?)
        Митрофан Олексійович (*1859 — †?)
        
        Павло Олексійович (*1863 — †1904)^[5] ∞ Тамара Леонідівна NN (*? — †?)
        Ніна Павлівна (*1892 — †1965)^[6] ∞ Александер фон Шуберт (*? — †?)
        Марина Олександрівна (*1912 — †2001)^[7] ∞ Франклін Л. Ешлі (*? — †?)
        
        Марія Павлівна (*1896 — †?)
        
        Валентин Павлович (*1894 — †?)
        
        Георгій Олексійович (*1865 — †?)
        
        Параскева Григорівна (*1838 — †?)
        
        Євдокія Григорівна (*1818 — †?)
        
        Феодосій Іванович (*? — †?) — диякон в с. Тетіїв Таращанського повіту ∞ Пульхерія Матвеєва (*? — †?)
        Григорій Феодосійович (*1844 — †?) — від 15 вересня 1864 р. звільнений з духовного звання після закінчення семінарії для вступу до гражданської служби. До 19 грудня 1866 р; служив молодшим діловодом столу канцелярії Київського губернатора. 19 грудня 1866 вступив в службу Київського губернського дворянського зібрання. З 1868 р. отримав там посаду архіваріуса. З 1878 р. титулярний радник у відставці ∞ Олена Олексіївна Зименко (*1848 — †?) — донька купця другої гільдії
        Олександр Григорович (*1866 — †1944)
        
        Іван Григорович (*1867 — †?)
        
        Надія Григорівна (*1869 — †?)
        
        Михайло Григорович (*1871 — †1941) — колезький секретар. Після закінчення Лісового інституту був призначений молодшим таксатором корпусу лісничих в Сестрорецькому лісництві. Пізніше отримав посаду лісничого. Учасник Першої світової. Після Революції залишився на своїй посаді. В 1930 р. звільнений і виселений з дому за відмову сплавляти ліс по Сестрі-ріці в об'ємі що перевищує її можливості. Помер від голоду ∞ Олена Іванівна Ільїна (*1876 — †?) — балерина Імператорського театру
        Костянтин Михайлович (*1903 — †1959) — радянський геолог, педагог. Першовідкривач Ковдорського родовища. Учасник Другої світової війни ∞ Анна Петрівна Єгорова (* 1906 — †1989)
        Олена Костянтинівна (*1926 — †1996) ∞ Микола Олексійович Клименко (*? — †?) — капітан 2-го рангу. Лауреат Ленінської премії^[8]
        Іван Миколайович (*1949)
        Іван Іванович (*1989)
        
        Катерина Іванівна (*1991)
        
        Тетяна Костянтинівна (*1930 — †2006) — театральний художник ∞ Георгій Євгенович Морен (*? — †?) — артист театру
        
        Наталья Михайлівна (*1907 — †1987) ∞ NN Ленчевський (*? — †?)
        
        Ніна Михайлівна (*1907 — †1991) ∞ NN Васильєв (*? — †?)
        
        Юрій Григорович (*? — †?)
        
        Григорій Феодосійович (*? — †?) —
        
        Матвій^[9] Іванович (*? — †?)
      - Антон Андрійович (*1763 — †1836) — з 1791 р. православний священник Дивинської прихідської церкви ∞ Ксенія Ганкевич (*? — †?)
        Петро Антонович (*1798 — †1828) — священник
        
        Іван Антонович (*1800 — †після 1874) — закінчив відділення морально-політичних наук Московського університету. Служив в московському медичному департаменті. В 1858 р. — колезький асесор. Нагороджений Орденом Св. Анни ІІ і ІІІ ступенів. Автор праць «Исторический рассказ о литовском дворянстве» і «Очерк истории русского дворянства от половины IX до конца XVIII века. 862-1796»
        
        Ігнатій Антонович (*1803 — †1842) — закінчив відділення морально-політичних наук Московського університету. Титулярний радник
        
        Тимофій Антонович (*1805 — †1876) — закінчив медичний відділ Московського університету. Лікар Маріїнської лікарні, пізніше батальйонний лікар в дієвій армії, старший лікар та брацлавський повітовий лікар. Нагороджений Орденом Св. Анни ІІІ ст., срібною медаллю за штурм Варшави, польським знаком відмінності за військові заслуги. З 1852 р. — надвірний радник
        
        Олександр Антонович (*1812 — †1855) — закінчив Медико-хірургічну академію. З 1834 р. батальйонний лікар Азовського піхотного полку. В 1837 р. — титулярний радник. Служив в кірасирському полку, Новоархангельському уланському полку. Учасник Кримської війни. Помер від отриманих ран
        Євген Олександрович^[ru] (*1851 — †?) — генерал-майор
        Олександр Євгенович (*1877 — †1944) — радянський хімік-органік, академік АН СРСР з 1935 року ∞ Тетяна Іванівна Умнова (*? — †1948)
        Євген Олександрович (*1907 — †1999) ∞ Віра Федорівна Матюх^[ru] (*1910 — †2003)
        Олексій Євгенович^[ru] (*1941)
        Петро Олексійович (*1969) — дизайнер відеоігор. Мешкає в Санкт-Петербурзі
        
        Борис Олександрович (*1909 — †1968) — радянський хімік
        
        Михайло Олександрович^[ru] (*1918 — †1994) — радянський хімік-кристалограф, член-кореспондент АН СРСР (1974)
    - Василь Іванович (*1726 — †?)
      - Никифор Васильович (*? — †?)
      - Ігнатій Васильович (*? — †?)

Київська гілка

Ігнатій Кошиць (*1784 — †1837) — священник в с. Малі Низгірці Махнівського повіту Київської губернії

Андрій Ігнатович (*? — †?) священник в с. Малі Низгірці
- Володимир Андрійович (*? — †?) — останній з родини Кошиців священник в с. Малі Низгірці
- Анна Андріївна (*? — †?) ∞ NN Кисилевич (*? — †?) — диякон в Десятинній церкві
Антоній Ігнатович (*1830 — †1898) — священник ∞ Євдокія Михайлівна Маяковська (*1836 — †1911)
- Тетяна Антонівна (*? — †?)
- Федір Антонович (*? — †?)
- Дора Антонівна (*? — †?)
- Олександр Антонович (*? — †?) ∞ Тетяна Омелянівна Георгієвська (*1892 — †1966)
- Митрофан Антонович (*? — †?)
- NN Антонівна (*? — †?)
- NN Антонівна (*? — †?)
- NN Антонович (*? — †?)
- NN Антонович (*? — †?)

Слобожанська гілка

Ігнатій Порай-Кошиць

Володимир Гнатович (*1843 — †1892) — доктор медицини, колезький радник^[10]
- Борис Володимирович (* 1886 — †після 1943) — український художник-графік. Після війни емігрував у Німеччину^[11]
- Варвара Володимирівна (*? — †?) — науковий працівник Харківського ортопедичного інституту
- Олена Володимирівна (*? — †?) — кореспондент іноземних мов

Примітки

↑ Евгений Чернецкий Кошицы
↑ Соболь В. О. Щоденникові твори Києво-Могилянських вихованців За матеріалами архівного фонду Олександра і тетяни Кошиців
↑ Києво-Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст. : енциклопедичне видання [Електронний ресурс] / упоряд. З. І. Хижняк ; за ред. В. С. Брюховецького. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2001. – 736 с.
↑ Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 36-40.
↑ Кошиць Павло Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — с. 327
↑ Кошиць Ніна Павлівна // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — с. 330
↑ Marina Koshetz; Opera and Movie Star
↑ Мы выбрали море: Воспоминания командиров и учеников Московской военно-морской спецшколы / Сост. Т.Н.Байдаков.— М.: Моск. рабочий, 1990. Часть 29.
↑ Матфей
↑ Володимир Гнатович Порай-Кошиця (14 січня 1843 р. – 1892 р^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Порай-Кошиць Борис // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2258-2270.

Посилання

Сайт присвячений родині Порай-Кошиців

Література

Кошиць О. Спогади / Олександр Кошиць ; передмова Михайла Головащенка ; післямова Михайла Слабошпицького. – К. : Рада, 1995. – 384 с.
А. Н. Нарбут, Г. Н. Порай-Кошиц: «Родословные росписи. Выпуск №15. Порай-Кошицы». – Москва, 2001.
Кошицы и Порай-Кошицы // Дворянский календарь: Справочная родословная книга российского дворянства. Тетрадь 17 — Б.м.: Старая Басманная, 2011. — 276 с. — 978-5-904043-87-2