Порожнина таза
Порожнина таза (лат. cavitas pelvis) — порожнина тіла, обмежена кістками таза. Обмежена зверху межею верхньої апертури таза, знизу — тазовим дном. Тазова порожнина містить переважно органів репродуктивної системи, сечовий міхур, сигмоподібну і пряму кишку. У жінок простір між прямою кишкою і сечовим міхуром займають матка й вагіна[1]. Пряма кишка розташована в задній частині порожнини, у вигині крижів і куприка; сечовий міхур — попереду, за лобковим симфізом. Порожнина таза також містить великі артерії, вени, м'язи і нерви. Всі ці структури перебувають у досить тісному просторі, тому розлади одних органів можуть справляти вплив на стан сусідніх: наприклад, закреп перевантажує пряму кишку і тисне на сечовий міхур; пологи можуть пошкодити соромітні нерви і пізніше призвести до слабкості анального сфінктера. БудоваТазова порожнина має передньонижню, задню і дві бокові тазові стінки, а також нижню стінку, що частіше називається тазовим дном[2][3]. Парієтальний шар очеревини прикріплюється до стінок тазової порожнини і до стінки живота[4]. Малий тазМалий таз (pelvis minor, cavum pelvis), також іменований «справжнім тазом» — простір, обмежений знизу нижньою апертурою таза (apertura pelvis inferior) і тазовою діафрагмою, з боків тазовим поясом і зверху межевою лінією (linea terminalis) верхньої апертури таза (apertura pelvis superior). Межеву лінію утворюють мис (promontrorium) і дугоподібні лінії (lineae arcuatae) клубових кісток, гребені лобкових кісток і верхній край лобкового симфіза[5]. Являє собою короткий вигнутий канал, глибший у задній частині[1]. Саме тут розташована тазова порожнина sensu stricto, але іноді до неї включають також розташований над верхньою апертурою великий таз. Спереду й знизу малий таз обмежений лобковим симфізом і верхніми гілками лобкової кістки, зверху і ззаду — крижами й куприком, латерально — широкою гладкою чотирикутною кістковою ділянкою, що відповідає внутрішнім поверхням тіла і верхніх гілок сідничних кісток і частково клубових під дугоподібною лінією.
Малий таз містить у собі сигмоподібну кишку, пряму кишку, сечовий міхур з нижньою частиною сечоводів і деякі статеві органи. Пряма кишка розташована в задній частині, у вигині крижів і куприка; сечовий міхур — у передній, за лобковим симфізом. Матка і вагіна займають простір між прямою кишкою і сечовим міхуром[1]. У малому тазі також розташовані нутрощеві тазові нерви, утворені 2-4 парами крижових нервів (S2-S4). Великий тазВеликий таз (pelvis major), також називаний «несправжнім тазом» — простір, розташований у тазовому поясі вище і допереду межевої лінії верхньої апертури таза. Він обмежений з обох боків клубовими кістками; спереду не має чіткої межі, являючи собою проміжок між передніми остями клубових кісток, заповнений м'язами і фасціями передньої стінки живота; за ним між основою крижів і клубовими кістками є глибокі виїмки, заповнені груднопоперековою фасцією і пов'язаними з нею м'язами. Великий таз здебільшого розглядається як частина черевної порожнини[7], рідше — частиною тазової, деякі виділяють його в окрему черевнотазову порожнину. Великий таз підтримує кишечник (зокрема, клубову і сигмоподібну кишки) і переносить частину їхньої ваги на передню стінку живота[1]. Великий таз містить стегновий нерв, який утворюють 2-4 пари поперекових нервів (L2-L4). Зв'язки
АртеріїНерви
ВимірюванняТаз можна класифікувати за чотирма основними типами, залежно від значень діаметрів і прямих розмірів (кон'югат) у верхній і нижній апертурах, а також значень діагональних діаметрів. 
Вісь таза (axis pelvis) визначається як лінія, що з'єднує середини прямих діаметрів входу, виходу, широкої і вузької частин таза. По ній проходить плід пологовими шляхами[5]. Зображення
Коментарі
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
