Портал:Морська справа/Вибрана карта/Архів

Північний Льодовитий океан — найменший океан на Землі, розташований навколо Північного полюса, між Північною Америкою і Євразією. Найзначніші порти — Нарвік (Норвегія) і Мурманськ (Росія).

Перші фундаментальні дослідження океану виконані у XVIII столітті і потім продовжені в XIX і ХХ століттях. Серед відомих дослідників океану: Віллем Баренц, Генрі Гудзон, Вільгельм Фільхнер, Вільям Паррі, Едвард Белчер, Роберт Пірі, Фрітьйоф Нансен, Руаль Амундсен, Георгій Брусилов, Іван Жонголович, Олександр Колчак, Отто Шмідт, Іван Папанін.:::::::::::::читати далі

Північно-Західний прохід — морський шлях через Північний Льодовитий океан уздовж північного берега Північної Америки через Канадський Арктичний архіпелаг. Прохід сполучає Атлантичний і Тихий океани.:::::::::::Докладніше
Північний морський шлях (до початку 20-го століття — Північно-Східний прохід) — головна судноплавна магістраль Росії в Арктиці, іноді розглядається як міжнародний морський шлях від Норвегії до Японії. Проходить по морях Північного Льодовитого океану, поєднуючи порти європейських та азійських російських берегів. Довжина від Карських Воріт до бухти Провидіння — 5600 км.
Північний морський шлях обслуговує порти Арктики й великих сибірських річок (ввезення палива, устаткування, продовольства; вивезення лісу). Основні порти: Ігарка, Дудінка, Діксон, Тіксі, Певек. Тривалість навігації 2—4 місяці (на окремих ділянках довше за допомогою криголамів).:::::::::::Докладніше.

Гудзонова затока — (англ. Hudson Bay) — природний величезний та відносно мілководний резервуар води у північно-східній Канаді.
Міжнародна гідрографічна організація вважає Гудзонову затоку частиною Північного Льодовитого океану, але деякі інші джерела вважають затоку частиною Атлантичного океану, не в останню чергу через те, що водообмін затоки з Атлантикою значно перевершує її водообмін з Північним Льодовитим океаном.
На півночі Гудзонова протока сполучає Гудзонову затоку з Атлантичним океаном; на її півдні — внутрішня затока Джеймс.:::::::::::Докладніше.

Антарктида (від грец. αντι — проти та грец. αρκτικος — північний, «протилежний Арктиці») — континент у Південній півкулі навколо географічного південного полюса, охоплює приблизно 10 % суходолу Землі. Загальна площа  — 13 900 000 км², без шельфових льодовиків — 12,6 млн км². Омивається водами Атлантичного, Індійського та Тихого океанів. Від 2000 р. води, що оточують Антарктиду південніше 60° пн. ш., згідно з рішенням Міжнародної гідрографічної організації називають Південним океаном. В Антарктиді є 90 % світових запасів криги, сконцентровано 70 % прісної води на Землі.:::::::::::::Докладніше

Амазонка — міжнародна річка в Південній Америці, найдовша річка в світі і найповноводніша. Її основні витоки, Мараньйон і Укаялі беруть початок у Перуанських Андах і об'єднуються в один потік довжиною 4 тисячі км, що тече на схід через Бразилію. Система має близько 48 280 км навігаційних шляхів, басейн річки становить 7 мільйонів км², близько половини загальної площі Південної Америки. Впадає в Атлантичний океан у районі екватора, створюючи у гирлі дельту (площа більше 100 тис. км²), яка включає також найбільший острів Бразилії — Маражо. Дельта має ширину 80 км, через яку проходить така величезна кількість води, що на відстані 64 км від берега вода на поверхні океану залишається прісною. Це найвологіша область Землі; середній рівень опадів — 2540 мм на рік.:::::::::::::Докладніше

Берингове море (рос. Берингово мо́ре, англ. Bering Sea)— окраїнне море змішаного материково-океанічного типу (глибини менше 500 м займають половину площі) на півночі Тихого океану, розташоване між північно-східними берегами Азії і північно-західними берегами Північної Америки. На півночі з'єднується однойменною протокою з Північним Льодовитим океаном; від Тихого океану відокремлюється Алеутськими та Командорськими островами. Середня глибина — 1640 м, найбільша — 4151 м.
Назване на честь данського морського офіцера Вітуса Беринга, який знаходився на російській військово-морській службі.
Через море проходить з північного сходу на південний захід Міжнародна лінія зміни дат.

Полярна експедиція Андре 1896—1897 — наукова експедиція під керівництвом шведського інженера-натураліста Саломона Андре, здійснена в 1897 році з метою досягнення Північного полюса на повітряній кулі. Під час експедиції всі три учасника загинули.
Саломон Андре (1854—1897) — перший шведський повітроплавець, який запропонував організувати експедицію на заповненій воднем повітряній кулі від Шпіцбергена до Росії чи Канади, при цьому її шлях повинен був пройти, якщо пощастить, прямо через Північний полюс. Патріотично налаштовані сили зустріли цю ідею з ентузіазмом, оскільки Швеція, будучи північною країною, відставала в гонці за Північний полюс.

Тропічний циклон — тип циклону або погодної системи низького тиску, що виникає над теплою морською поверхнею та супроводжується потужними грозами, випадінням зливових опадів і вітрами штормової сили. Тропічні циклони отримують енергію через підняття вологого повітря угору, конденсацію водяної пари у вигляді дощів та опускання сухішого повітря, що утворюється під час цього процесу, униз. Цей механізм принципово відрізняється від механізму позатропічних та полярних циклонів, на відміну від яких тропічні циклони класифікуються як «циклони з теплим ядром».:::::::::::::читати далі

Ісландія — північноєвропейська острівна країна, що знаходиться в Північній Атлантиці на половині шляху між Північною Америкою і Європою. Загальна площа країни 103 000 км² (108-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 100 250 км², а на поверхню внутрішніх вод — 2 750 км². Ісландія другий за площею острів Європи після Великої Британії. Площа країни приблизно втричі більша за площу Одеської області України.:::::::::::::Докладніше

Друга битва у затоці Сидра (англ. Second Battle of Sirte, італ. Seconda battaglia della Sirte) — морська битва між Королівським військово-морським флотом Великої Британії та флотом Королівства Італія, що відбулася 22 березня 1942 року під час на Середземному морі.:::::::::::::Докладніше