Перша черга Боржавської вузькоколійки введена в експлуатацію 23 грудня1908 року. Залізниця використовувалась передусім для перевезення деревини з гірських масивів Полонина Боржава і Великий Діл в Закарпатську низовину для подальшого транспортування та переробки. Головна гілка пролягла вздовж річки Боржави, що й дало назву залізниці. У верхів'ях річки колія розгалужувалась на кілька гілок, які вели до віддалених гірських лісорозробок.
«Вільге́льм Густло́фф» (нім.Wilhelm Gustloff) — пасажирське судно, побудоване на верфі «Блом & Фосс» в Гамбурзі для німецького державного туристичного об'єднання «Сила через радість» (нім.Kraft durch Freude - KdF). Корабель був спущений на воду 5 травня 1937 р.
«Вільгельм Густлофф» не був винятковим кораблем, хоча з точки зору зручностей, обладнання він дійсно був одним з найкращих в світі. На відміну від інших суден такого класу, «Густлофф», на підтвердження «безкласового характеру» нацистського режиму, мав каюти однакового розміру і однакової, відмінної, зручності для всіх пасажирів. Корабель мав десять палуб і був розрахований на 1 500 чоловік. До їхніх послуг були шикарно оздоблений басейн, зимовий сад, великі просторі зали, музичні салони, декілька барів тощо.
Окрім суто технічних нововведень і якомога кращих пристосувань для незабутньої подорожі «Вільгельм Густлофф», вартістю в 25 млн. марок, являв собою своєрідний символ та пропагандистський засіб нацистського режиму Німеччини.
В ніч на 30 січня1945 року під час евакуації мирного населення східної Пруссії в Балтійському морі судно атакувала радянськасубмарина. Від трьох торпед, які влучили в нього, «Вільгельм Густлофф» затонув, що коштувало життя близько 9 000 людям. Майже половина з них діти. Ця трагедія за кількістю загиблих вважається найгіршою в історії мореплавства.
Власником метрополітену є багатопрофільне комунальне підприємство «Київський метрополітен», створене у 1990 році. Компанія працевлаштовує майже 8 тисяч робітників (станом на 2011 рік), у його складі діють 17 експлуатаційних служб, в тому числі 3 електродепо (ТЧ-1 «Дарниця», ТЧ-2 «Оболонь» і ТЧ-3 «Харківське»), вагоноремонтний завод (ВРЗ), дирекція будівництва метрополітену.
Історія «Титаніка» стала легендарною завдяки, зокрема, кільком художнім фільмам, знятим за мотивами цієї трагедії. Останній фільм 1997 року отримав премії «Оскар» і мав феноменальний успіх у прокаті.
Лазерні щипці (англ.Laser tweezers), інколи «оптичні щипці», «оптичний пінцет» або «оптична пастка» — науковий прилад, що дозволяє маніпулювати мікроскопічними об'єктами за допомогою лазерного світла (зазвичай лазерного діоду). Вони дозволяють прикладати сили від фемтоньютонів до наноньютонів і вимірювати відстані від кількох нанометрів до мікронів. В останні роки лазерні щипці стали популярним знаряддям в біофізиці, де їх використовують при дослідженні структури та принципу роботи білків.
Ліні́йні кораблі́ ти́пу «Норт Ке́ролайна» — проєкт лінійних кораблівВМС США. Перші американські лінкори, які побудовані після закінчення дії Вашингтонського договору. Всього було побудовано два кораблі — «Норт Керолайна» (англ.«North Carolina») та «Вашингтон» (англ.«Washington»). Лінкори проєктувалися з урахуванням обмежень лондонської угоди 1936 року — максимальний калібр гармат 356 мм, стандартна водотоннажність 35 000 довгих тонн (35 570 метричних). Початковий проєкт передбачав озброєння з 12 356-мм гармат. Але Японія не приєдналася до фінального протоколу лондонської угоди. Тому поверталося договірне обмеження вашингтонської морської угоди 1922 року — обмеження калібру 406 мм. У проєкт нового американського лінкора було внесено зміни — озброєння становило дев'ять 406-мм гармат. При цьому рівень бронювання залишився відповідним до протидії 356-мм снарядів. Лінкори отримали потужну батарею з 20 127-мм гармат. У роки війни невдалі 28-мм зенітні автомати були замінені на 40-мм «Бофорс» і 20-мм «Ерлікон». На Тихому океані основною ударною силою ставали авіаносці...
Підво́дний чо́вен (абр.: ПЧ; також субмарина від англ.submarine) — різновид кораблів, найчастіше військових, які здатні занурюватися під воду і тривалий час перебувати в підводному положенні. На сьогодні підводні човни є на озброєнні військово-морських сил сорока країн, у тому числі шість країн мають атомні підводні човни.
Як правило, підводні човни мають краплеподібну або сигароподібну форми, металеву, часто з гумовим покриттям, зовнішню обшивку — легкий корпус, призначений для отримання оптимальних гідродинамічних властивостей корабля. Під легким корпусом знаходиться жорсткий корпус — міцний основний корпус човна, виготовлений зі спеціальних сплавів, здатний витримати тиск води на глибинах занурення. Для надання судну змінної плавучості (здатності занурюватися під воду, триматися на певній глибині та спливати на поверхню) використовується система баластних цистерн, які заповнюються водою або продуваються стисненим повітрям.
Ліні́́йні кре́йсери ти́пу «Інві́нсібл» — тип лінійних крейсерівКоролівського військово-морського флоту Великої Британії часів Першої світової війни. Перші у світі лінійні крейсери. Побудовано три кораблі: «Інвінсібл» (англ.Invincible — Непереможний), «Інфлексібл» (англ.Inflexible — Непохитний) та «Індомітебл» (англ.Indomitable — Неприборканний). Будувалися за фінансовою програмою 1905–1906 років. Увійшли до складу флоту у 1908–1909 роках. Спочатку класифікувалися як броненосні крейсери. Стали першими у світі броненосними крейсерами з паротурбінною силовою установкою та єдиним головним калібром. В основу концепції їх застосування покладено ідею Першого морського лорда Джона Фішера: «Швидкість — найкраща броня». За цим задумом, крейсери типу «Інвінсібл» мали б виграти бій з слабшим швидкохіднішим противником і втекти від сильнішого...
Сьогодні у більшості випадків під кораблем розуміється військовий корабель — судно, яке має озброєння та інші технічні засоби для виконання бойових завдань, має військовий екіпаж і входить до складу військово-морських сил. У деяких країнах під кораблем мається на увазі будь-яке морське судно (на відміну від суден прибережного плавання) незалежно від відомчої належності. В епоху вітрильного флоту кораблями називалися усі морехідні судна, за винятком маломірних. Однак найчастіше під кораблем розуміли великий бойовий вітрильник з потужним артилерійським озброєнням, що мав не менше трьох щогл з прямими вітрилами.
Верстати токарної групи призначені для обробки зовнішніх і внутрішніх поверхонь тіл обертання (циліндричної, конічної і фасонних), обробки плоских торцевих поверхонь (підрізання торців), нарізування різьби і деяких інших робіт. Для обробки отворів використовуються свердла, зенкери, розгортки та ін. Для нарізування різьб поряд із різьбонарізними різцями часто використають мітчики і плашки. Головний рух у всіх верстатів токарної групи — обертання заготовки. Подачею є поступальне переміщення інструментів уздовж або поперек осі шпинделя (поздовжня або поперечна).
У машинобудуванні верстати токарної групи складають 30—40 % від загального парку металорізальних верстатів. Залежно від масштабу виробництва, конфігурації, розмірів і маси деталей їхня обробка здійснюється на токарних верстатах різних типів.
Човни
Човен — мале, звичайно безпалубне, веслове, вітрильне чи моторнесудно, призначене для пересування по річках, озерах та в прибережних морських водах. В морській практиці до човнів відносять усі типи маломірних плавзасобів, які можна підняти на необладнаний берег силами екіпажу (команди). Однак найчастіше на флоті під човном розуміється судно довжиною до дев'яти метрів, шириною до трьох метрів та вантажопідйомністю до п'яти тонн. Човни використовуються для рибальства, рятування та перевезення людей і вантажів, а також як спортивні та прогулянкові судна. Термін «човен» історично використовується також в назвах деяких класів кораблів, розміри та призначення яких, вже давно не відповідають визначенню човна, наприклад, підводний човен або канонерський човен.
Найбільшого розквіту досяг напередодні Другої світової війни, коли був основним транспортом міста; з середини 20 століття поступово втрачає позиції. Станом на 1 січня2010 року налічує 9 маршрутів і експлуатується комунальним підприємством «Львівелектротранс». Планується, що в майбутньому трамвай стане пріоритетним видом транспорту у Львові.